Перейти до вмісту

Барятинський Юрій Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Барятинський Юрій Микитович
рос. Юрий Никитич Барятинский
Народився1610
Помер1685
Діяльністьвійськовослужбовець
УчасникРосійсько-польська війна
Військове званнявоєвода
РідБарятинський[d]
БатькоБарятинський Микита Петрович[1]
МатиEvfimiad[1]
ДітиFyodor Baryatinskyd і Princess Marfa Yourievna Bariatinskaïad[1]

Баря́тинський Юрій Микитович (рік народження і рік смерті невідомі) — московський військовий діяч, князь, боярин, воєвода київський і бєлгородський.

Життєпис

[ред. | ред. код]

В 1658 році разом із старшим воєводою Василем Шереметєвим командував залогою у Києві. У серпні-вересні 1658 року брав участь у відбитті наступу на Київ українських військ під командуванням Данила Виговського. Барятинський зруйнував частину міста, знищив багато мирних жителів, що спричинило зростання антимосковських настроїв. У жовтні 1658 року Барятинський завдав поразки українсько-татарським військам у битві під містом Васильків. У другій половині 1660 року виконував обов'язки бєлгородського воєводи. Брав участь в українсько-московській війні 1668—1669 років. Зокрема, 16 лютого 1668 року розгромив під Охтиркою загін військ, вірних гетьману Івану Брюховецькому, полонених наказав стратити, піддавши перед тим тортурам. Востаннє ім'я Барятинського згадується в грамоті земського собору 1682 року про ліквідацію місництва.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, т. 4, 6, 7, 15. СПб., 1872—1892 (рос.)
  • Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 9, ч. 2. К., 1997
  • Грушевський М. С. Історія України-Руси, т. 10, К., 1998
  • Костомаров Н. И. Бунт Стеньки Разина. М., 1994 (рос.)
  • Літопис Самовидця. К., 1971
  • Эйнгорн В. О сношениях малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича. М., 1899 (рос.)
  • Южнорусские летописи, открытые Н.Белозерским, т. 1. К., 1856 (рос.)
  1. а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.