Бассалиго Дмитро Миколайович
| Бассалиго Дмитро Миколайович | |
|---|---|
біл. Дзмітрый Мікалаевіч Басалыга  | |
| Народився | 25 листопада 1884 Varkavičyd, Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1969 Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | кінорежисер |
| Alma mater | Юридичний факультет Московського державного університетуd і Школа-студія МХАТ |
| Заклад | Вища дипломатична школа МЗС СРСР |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія |
| Брати, сестри | Q13030974? |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0060133 |
Бассалиго Дмитро Миколайович (25(13).11.1884–1969) — партійний і державний діяч радянської доби.
Народився в містечку Дудичі (нині село Гомельської обл., Білорусь) в родині сільського фельдшера. Член РСДРП(б) — КПРС (1903). Брав участь у революційному русі. Керував бойовими дружинами під час збройного повстання в Харкові (1905). Делегат V з'їзду РСДРП(б) (1907). Секретар Харківської організації РСДРП(б) (1908). Навчався в Московському університеті та студії К.Станіславського. Грав на сцені Малого театру (1913–16). Брав участь у громадянській війні 1918–21. Комісар бригади 47-ї стрілецької дивізії. Від 1920 — завідувач Центрального управління театрів Наркомосу РСФРР. Від 1923 — на адміністративних посадах у кінематографії: директор «Пролеткино», дир. ф-ки «Радиофильм», виробничої групи «Востокфильм». Від 1938 працював у Державній Третьяковській галереї, з 1944 — у Наркоматі закордонних справ СРСР. Від 1945 — персональний пенсіонер. Нагороджений орденом Леніна.
Помер у м. Москва.
- 1923 — «Боротьба за «Ультиматум»»
- Ясь О. В. Бассалиго Дмитро Миколайович [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 199. — ISBN 966-00-0734-5.