Батьківська субота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Субота душ
Ким святкуєтьсяхристиянами
ДатаСубота
ТрадиціїПоминання померлих
CMNS: Батьківська субота у Вікісховищі

Батьківська субота (грец. Παράσταση — «клопотання»; грец. Ψυχοσάββατο — «субота душ»; рос. поминащая суббота[1]; серб. мртва субота, задушнице; укр. поминальна субота, батьківська субота, діди; біл. дзяды; болг. задушница) — у православній традиції день особливого поминання спочилих православних християн і насамперед своїх покійних родичів (предків)[2][3]. Канонічні дні відвідування могил предків й інших родичів, де відбуваються панахиди[2].

У Православній церкві

[ред. | ред. код]

Дні особливого поминання мертвих в Православній церкві є п'ять поминальних субот:

  1. М'ясопусна поминальна субота (субота за 2 тижні до Великого посту);
  2. Троїцька поминальна субота (субота перед днем Святої Трійці, на 49-й день після Пасхи);
  3. поминальна 2-я субота Великого посту;
  4. поминальна 3-я субота Великого посту;
  5. поминальна 4-субота Великого посту.

У богослужбовому уставі Православних церков кожен з днів тижня присвячений спогадам Хреста Господнього, ангелів і архангелів, Іоанна Предтечі і т. д. В суботу відбувається пам'ять всіх святих і всіх спочилих православних християн. Богослужбовий статут наказує здійснювати поминання всіх «від віку спочилих православних християн». Церква встановила приватні і спільні дні поминання покійних. Дні особливого загального поминання спочилих називаються «поминальними суботами». У ці дні відбувається особливе поминання спочилих православних християн.

Також є Дмитрівська поминальна субота.

Вселенські поминальні суботи

[ред. | ред. код]

У всіх православних церквах дві суботи присвячені поминанню всіх без винятку спочилих православних християн — вселенська панахида[4]:

Поминальні суботи Великого посту

[ред. | ред. код]

Поминальні суботи, 2-га, 3-тя і 4-та суботи Великого посту[6]. Ці суботи встановлені, щоб не позбавити покійників молитви за них протягом Великого посту, оскільки в цей час неможливі звичайні щоденні поминання покійних (сорокаусти й інші приватні поминання), з'єднані з здійсненням повної літургії, яка у Великий піст відбувається не кожен день.

Суботи малих постів

[ред. | ред. код]

До них належать останні суботи перед Різдвяним, Петровим і Успенським постами[7].

Приватний поминальний день

[ред. | ред. код]

Приватний поминальний день — це день, коли здійснюється поминання покійних, незважаючи на те що в богослужбовому уставі цей день не відзначається як заупокійний[8]. У цей день прийнято поминати покійних родичів в Українській, Російській, Сербській та Болгарській православних церквах.

Дмитрівська субота — в суботу, перед 26 жовтня (8 листопада), днем пам'яті святого Димитрія Солунського. Ця субота була присвячена пам'яті полеглих у Куликовській битві православних воїнів, але в Російської православної церкви стала днем пам'яті всіх спочилих у вірі[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дубровина, 2012, с. 51.
  2. а б в Рубан, 2015, с. 584.
  3. Толстая, 2009, с. 161.
  4. Лукашевич, 2005, с. 565.
  5. а б Брокгауз и Ефрон та 1890—1907.
  6. Исмаилова С. Практический справочник по православию [Архівовано 26 січня 2019 у Wayback Machine.] — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2005
  7. Афанасий (Сахаров) «О поминовении усопших по уставу Православной церкви» [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] — С. 32.
  8. Лукашевич, 2007, с. 719.
  9. Димитриевская родительская суббота: история установления, традиции, молитвы. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.