Батіжник світлочубий
| Батіжник світлочубий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psophodes cristatus (Gould, 1838) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Батіжник світлочубий[2] (Psophodes cristatus) — вид горобцеподібних птахів родини Psophodidae.
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік Австралії. Ареал виду займає майже всю територію Великого артезіанського басейну (південно-східна частина материка). Живе в місцевостях із заростями чагарників лободових та акацій.
Опис[ред. | ред. код]
Птах середнього розміру, завдовжки 18–21 см і вагою 31–64 г. Тіло міцної статури з округлою головою, коротким, клиноподібним дзьобом, міцними ногами та довгим хвостом з квадратним кінцем. На голові є чубчик. Верхня частина тіла червонувато-коричневого забарвлення, нижня — сірого. Дзьоб і ноги чорні.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Наземний птах, літає рідко та неохоче. Активний вдень. Трапляється поодинці або парами, рідше невеликими зграйками. Живиться комахами, на яких полює на землі, рідше насінням та ягодами. Сезон розмноження триває з липня по травень. Моногамний птах. Чашоподібне гніздо будує на розгалуження гілок чагарників на висоті не більше трьох метрів. У гнізді 2-3 яйця. Інкубація триває 20 днів. Про пташенят піклуються обидва батьки.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2017). Psophodes cristatus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 30 квітня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Birdlife International (2016). Chirruping Wedgebill Psophodes cristatus. Birdlife International. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
