Бауман Микола Ернестович
Бауман Микола Ернестович | |
---|---|
Народився | 17 (29) травня 1873 16/5, Musa Cälil Streetd, 1st police district of Kazand, Казань, Російська імперія[1][2] |
Помер | 31 жовтня 1905 (32 роки) Москва, Російська імперія[1] ·травма головиd |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | Російська імперія |
Місце проживання | 16/5, Musa Cälil Streetd[3] |
Діяльність | революціонер, політик |
Партія | КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія |
Мико́ла Ерне́стович Ба́уман (29 травня 1873 — †31 жовтня 1905) — діяч більшовицької партії, революціонер-професіонал, соратник В. І. Леніна.
Народився поблизу Казані. За походженням - німець. Революційну діяльність почав у Казані.
З 1896 — член петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». 1897 був заарештований і після 22-місячного ув'язнення висланий у Вятську губернію.
1899 втік із заслання за кордон (у Швейцарію), де став одним з найближчих помічників В. І. Леніна у створенні газети «Искра». З 1901, за дорученням В. І. Леніна, працював у Москві зі зміцнення іскрівської організації. Виконуючи завдання «Искры», в лютому 1902 Бауман приїхав до Києва, але незабаром був заарештований і кинутий в Лук'янівську в'язницю; учасник славнозвісної втечі 11 соціал-демократів.
На II з'їзді РСДРП (1903) відстоював позиції твердих іскрівців. Після повернення до Росії очолив Московську більшовицьку організацію, взяв участь у створенні Північного бюро ЦК партії.
У червні 1904 знову арештований.
На початку жовтня 1905 вийшов із тюрми і керував підготовкою збройного повстання в Москві. Загинув під час сутички від ударів по голові, намагаючись застрелити політичного супротивника. В. І. Ленін високо оцінював заслуги Баумана перед партією і присвятив його пам'яті статтю-некролог.
У Сумах була вулиця Баумана. Натепер переназвана на вулицю Степана Бандери. Микола Бауман внесений до декомунізаційного списку Українського інституту національної пам'яті.
У 1967 році на Мосфільмі знято художній фільм «Микола Бауман» (режисер — Семен Туманов). У ролі Миколи Баумана — Ігор Лєдогоров.
- ↑ а б Бауман Николай Эрнестович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ В Казани дом, где родился Бауман, нуждается в срочномремонте // Комсомольская правда — Казань: Комсомольская правда, 2017. — 655000 экз. — ISSN 0233-433X; 1563-6372
- ↑ http://www.uag.kzn.ru/filemanager/i/b86fd6ee/96.pdf
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ленін В. І. Твори. Вид. 4:
- т. 9. Микола Ернестович Бауман
- т. 34. [Лист М. Е. Бауману, 24.V.1901; Лист М. Е. Бауману, 26.VI.1901]
- Стрельський В. М. Е. Бауман та його революційна діяльність на Україні. К., 1948;
- Новоселов М. Николай Эрнестович Бауман. М., 1955.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 29 травня
- Народились 1873
- Уродженці Казані
- Померли 31 жовтня
- Померли 1905
- Померли в Москві
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Члени КПРС
- Члени РСДРП
- Революціонери Російської імперії
- Більшовики
- Мемуаристи Російської імперії
- Убиті політики Російської імперії
- Люди, на честь яких названо географічні об'єкти
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію
- Німці Росії