Бафертисит
Зовнішній вигляд
Бафертисит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
IMA-номер | IMA2016 s.p. |
Абревіатура | Bft[3] |
Хімічна формула | BaFe2Ti[O3 |
Nickel-Strunz 10 | 9.BE.55[4] |
Dana 8 | 56.2.6b.1 |
Ідентифікація | |
Колір | яскраво-червоний, буруватий, бурувато-жовтий |
Форма кристалів | голчасті, пластинчасті, зустрічаються сфероліти |
Сингонія | ромбічна |
Просторова група | кристалографічна група 8d |
Спайність | в одному напрямі |
Твердість | 5,5 |
Густина | 4,25—3,96 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | барій[5], залізо (латина)[5], титан[5], кремній[5] |
Особливі характеристики | Знаходиться разом з егірином, флюоритом, баритом, бастнезитом |
Типова місцевість | Баян-Обо[6] |
Бафертисит у Вікісховищі |
Бафертиси́т (рос. бафертисит; англ. bafertisite; нім. Bafertisit) — мінерал, силікат барію, заліза, титану ланцюжкової будови.
Хімічна формула: BaFe2Ti[O3|Si2O6]. Містить (%): BaO — 29,98; FeO — 22,56; Fe2O3 — 1,08; TiO2 — 15,39; SiO2 — 23,68; H2O — 1,79. Домішки: оксиди Mn, Mg, Nb, Na, Ca, Al, K, а також Cl, Cr, Zn, Sn.
Сингонія ромбічна.
Кристали голчасті, пластинчасті, зустрічаються сфероліти.
Спайність в одному напрямі.
Густина 4,25—3,96.
Твердість 5,5.
Колір яскраво-червоний, буруватий, бурувато-жовтий.
Поширений гідротермальний мінерал залізорудного родовища Баян-Обо (Китай).
Знаходиться разом з егірином, флюоритом, баритом, бастнезитом.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2016) — 2016.
- ↑ Hålenius U., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 28. New minerals and nomenclature modifications approved in 2015 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2015. — Vol. 79. — P. 1859–1864. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б в г webmineral.com
- ↑ Semenov E. I. New mineral - bafertisite // Science Record — 1959. — Т. 3. — С. 652–655.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бафертисит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бафертисит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- http://www.mindat.org/min-482.html [Архівовано 9 вересня 2009 у Wayback Machine.]