Бахайські сади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бахайські сади
Bahá’i Holy Places in Haifa and the Western Galilee [1]
Світова спадщина
Храм Баба і його тераси
32°48′52″ пн. ш. 34°59′13″ сх. д. / 32.8144° пн. ш. 34.9869° сх. д. / 32.8144; 34.9869
КраїнаІзраїль
ТипBahá'í gardensd

Мапа
CMNS: Бахайські сади у Вікісховищі
Віра Бахаї

Віра Бахаї
Байан · Кітаб-і-Агдас
Кітаб-і-Іґан
Потаємні слова

Основні уявлення
Баб · Бахаулла
Абдул-Баха · Шоґі Еффенді

Історія Бахаї
Віра Бабі
Віра Бахаї

Соціальне життя
Календар · Святі дні
Всесвітній центр Бахаї
Храм Лотоса · Усипальниця Баба
Символи · Інститут Рухі
Віра Бахаї в Україні


Бахайські сади, також тераси віри Бахаї, висячі сади Хайфи — садові тераси навколо храму Баба на горі Кармель у Хайфі, Ізраїль. Сади розташовані в околицях районів Ваді Ніснас (район арабів-християн) і Хадар-Хакармель. Є однією з найвідвідуваніших туристичних пам'яток в Ізраїлі. Архітектор — Фаріборз Сахба з Ірану, інженери-конструктори — Karban and Co з Хайфи. Разом з будівлями Всесвітнього центру Бахаї в Західній Галілеї входять до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[2][3].

Символіка

[ред. | ред. код]

Тераси уособлюють перших вісімнадцять учнів Баба[3], названих «Буквами Живого»[4], хоча жодна конкретна тераса і не пов'язана з окремою буквою[5].

Конструкція

[ред. | ред. код]

Основну геометрію вісімнадцяти терас забезпечують дев'ять концентричних кіл. Подібно до того, як ідентифікація кола передбачає наявність центру, так і тераси були задумані як породжені з храму Баба. Вісімнадцять терас і одна тераса храму Баба в цілому складають дев'ятнадцять терас. Дев'ятнадцять — знакова кількість в релігіях Бахаї і Бабі.

Фаріборз Сахба почав роботу в 1987 році, проектуючи сади і здійснюючи нагляд за будівництвом. Тераси були відкриті для публіки в червні 2001 року[6]. Починаючи з основи, сади простягаються майже на один кілометр вгору по схилу гори Кармель, покриваючи близько 200 000 квадратних метрів землі. Сади з'єднані між собою сходами, з боків яких два потоки води спускаються по схилу гори через сходи і мости тераси[7].

У садах є елементи перських райських садів, які ізолюють ділянку від шуму навколишнього середовища і з'єднують будівлі Всесвітнього центру Бахаї на горі Кармель[8].

Вода та екологія

[ред. | ред. код]

Система зрошення включає комп'ютер, який, ґрунтуючись на отриманих метеорологічних даних, керує сотнями клапанів для розподілу води по садах шляхом розбризкування і капання. Це відбувається вночі і рано вранці, щоб уникнути втрати води через випаровування. Вода, яка тече вздовж сходів, циркулює в замкнутій системі всередині кожної тераси, тому втрати води мінімальні.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. UNESCO World Heritage Centre. Центр всемирного наследия - (рос.). UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
  3. а б Бахайские Сады Израиля, Всемирное Наследие (ru-RU) . israelbrigardimap.ru. 13 червня 2019. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 29 жовтня 2019.
  4. Info.bahai.org: The Projects on Mount Carmel. Архів оригіналу за 11 січня 2015. Процитовано 28 січня 2020.
  5. UHJ letter: Letters of Living; Dawn-Breakers; Quddus; Terraces. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 січня 2020.
  6. Momen, Moojan (2009). Bahá'í World Center. Bahá’í Encyclopedia Project. Evanston, IL: National Spiritual Assembly of the Bahá’ís of the United States. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 28 січня 2020.
  7. Gardens of Worship: Recreating Eden (season 3, episode 30, 2006) [Архівовано 2012-03-01 у Wayback Machine.]
  8. Yael Hammerman: Distinctive Design of the Bahá’í Gardens. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 28 січня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]