Баюк Віктор Геннадійович
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Баюк Віктор Геннадійович | |
---|---|
Місце проживання | Луцьк |
Країна | Україна |
Діяльність | історик, археолог |
Alma mater | Волинський національний університет імені Лесі Українки (2007) |
Віктор Геннадійович Баюк — український історик, археолог, дослідник давньої та середньовічної історії Волині. Начальник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України, голова Волинського регіонального підрозділу Спілки археологів України, науковий співробітник Охоронної археологічної служби України[1] та Адміністрації Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир», заступник директора з наукової роботи Адміністрації Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк»[2].
Працює в Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, на посаді заступника директора[3].
Проводив роботу з ексгумації та перепоховання жертв розстрілу у Луцькій тюрмі.
Працює над розкопками та відновленням втраченого фрагменту муру Окольного замку, досліджує власноруч відкриті підземелля Башти Чорторийських та Колегіуму єзуїтів[4].
Автор та співавтор близько 125 наукових статей із археології та історії Волині а також шести науково-популярних видань, путівників та каталогів, учасник більше 100 наукових форумів, делегат від Волині ні І Всеукраїнському археологічному з'їзді.[джерело не вказане 1373 дні]
- Шкоропад В. В., Баюк В. Г. Охоронні археологічні дослідження в центрі м. Луцьк \\ АДУ, 2006—2007 рр. Збірник наукових праць / За ред. Д. Н. Козака.-К: ІА НАН України, Видавничий дім «Академперіодика», 2008, 369с. Ст. 360—362.
- Шкоропад В. В., Златогорський О. Є., Баюк В. Г. Про рятівні археологічні дослідження на території ДІКЗ м. Луцьк по вул. Кафедральній, 2 у 2006 році. \\ Старий Луцьк: Науково-інформаційний збірник. Випуск IV — Луцьк. 2008.-с.216. Ст. 89-97.
- Златогорський О. Є., Панишко С. Д., Баюк В. Г. Унікальна колекція керамічних сопел з Жидичина \\ АДУ, 2008 р. Збірник наукових праць // За ред. Д. Н. Козака.-К, 2009, 338 с. Ст. 72-74.
- Баюк В. Г. Селище Княжої доби на території урочища Гнідавська Гірка \\ Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 22 / За ред. С. В. Гаврилюк.-Луцьк:, «Вежа», 2009,324с.,іл. Ст. 64-68.
- Баюк В. Г. Обстеження району давньоруського городища Борисковичі у сезоні 2009 року \\ Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego Tom XXXI. — Rzeszów 2010. S. 123—127.
- Баюк В. Г. Нові матеріали досліджень передмість княжого Лучеська \\ Одіссос. Актуальні проблеми історії, археології та етнології. Вип. ІІ — Одеса, 2010. Ст. 37-40.
- Баюк В. Г. Археологічні дослідження Луцька (історія і сучасність) \\ Краєзнавство: науковий журнал. — К.: В.-во «Телесик», 2010. — Ч.1-2. — 282с. Ст. 123—129.
- Баюк В. Г. Польові дослідження пам'ятки археології в урочищі «Куповаті» на околицях Луцька 2010 року // Археологічні дослідження Львівського у-ту.- 2010.-Випуск 13.-Львівський національний університет імені Івана Франко.-360с. Ст. 309—319.
- Баюк В. Г. Дослідження посаду давньоруського Шеполя у 2010 році \\ АДУ, 2010 р. Збірник наукових праць // За ред. Д. Н. Козака.-Київ-Полтава, 2011. Ст. 30-32.
- Баюк В. Г. Споруда пізнього середньовіччя поруч з давньою дорогою Луцьк-Володимир-Волинський \\ Наукові студії: Збірник наукових праць / Історико-краєзнавчий музей м. Винники. — Вип. 4. — Львів: В-во «Растр-7», 2011. — 292 с. Ст. 280—285.
- ↑ Археологічне відкриття у Луцьку. http://www.vgosau.kiev.ua/. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Про князя Вітовта в контексті історії та сучасності. https://vnu.edu.ua/. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Луцький замок закрили для туристів через «червону» зону. https://www.volyn24.com/. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
- ↑ «Земля пухом» тут звучить інакше. Як ми вежу Чорторийських розкопували. https://pershyj.com/. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 21 грудня 2020.