Беднарський Володимир-Маріан Методійович
Володимир-Маріан Беднарський | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1 січня 1927 с. Бишки, Бережанський повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка, тепер Козівська селищна громада, Тернопільська область, Україна | |||
Смерть | 30 вересня 1996 (69 років) | |||
Країна | II Польська Республіка→ Канада | |||
Жанр | скульптура, живопис, графіка | |||
Навчання | Університет UNRRA, Університет Сир Джордж Вільямс | |||
Діяльність | скульптор, графік | |||
Напрямок | графіка, ілюстрація | |||
| ||||
Беднарський Володимир-Маріан Методійович у Вікісховищі | ||||
Володи́мир-Маріа́н Мето́дійович Бедна́рський (псевдоним: Во́лод; англ. Volodymyr M. Bednarsky; нар. 1 січня 1927, с. Бишки, Бережанський повіт, Польська Республіка, тепер Козівська селищна громада, Тернопільська область, Україна — пом. 30 вересня 1996, Торонто, Канада) — український скульптор, графік. Член ОУН[1][2][3].
Народився 1 січня 1927 року в селі Бишки Бережанського повіту, (тепер Козівська селищна громада, Тернопільська область)[2][1]. Був наймолодшим з трьох синів у родині вчителя народних шкіл (згодом інспектора середніх шкіл) Методія й Павлини Беднарських. 1941 року батько був розстріляний більшовиками в тернопільскій тюрмі[4].
Середню освіту здобув у Бережанах та Празі, іспит зрілости склав пізніше[4]. В 1944—45 роках служив у 1-й дивізії Української національної армії[1]. Член ОУН[2].
Перебував у таборах переміщених осіб у Аугсбурзі, Фюссені, Міттенвальді, Шляйсгаймі й Мюнхені[2][4].
В Аугсбурзі склав іспит на атестат зрілости. У Мюнхені навчався на медичному факультеті Університету UNRRA разом із своєю майбутньою дружиною Тетяною Кметик. У Фюссені був гравцем футбольної команди українського руханково-спортового товариства «Калина» (після переїзду табору до Міттенвальду 1946 року з'єдналося з УРСТ «Лев»)[4][2].
Після звільнення з таборів емігрував до Канади. Студіював ужиткове мистецтво та рекламу в Університеті Сир Джордж Вільямс в Монреалі. По закінченні навчання працював артдиректором і менеджером у фірмах і агенствах Монреаля й Торонто[1][2]. Брав участь у семінарах і сімпозіумах міжнародних компаній і з'їздах мистецьких керівників у Нью-Йорку та Чікаго[4].
Був членом Пласту (1964), канадського комітету «Бережанська земля» (Торонто), Клубу українських професіоналістів і підприємців (Гамільтон)[2][5][1].
1993 року відвідав Україну, передав до музеїв Бережан книги, картини, художні листівки[1][2].
Помер у Торонто 30 вересня 1996 року[2][1][5].
Зовнішні зображення | |
---|---|
988—1988. Тисячолітя Хрищеня Руси-України. 1983[6] | |
Проєкт пам'ятника слави УПА. 1986[2] | |
«З Різдвом Святим! З Новим Роком!». Листівка. ЦДАЗУ. Ф. 18. Оп. 1. Спр. 4. Арк. 9[7] |
Володимир Беднарський працював у галузях скульптури, живопису і графіки. Автор пам'ятника воїнам УПА в Оквіллі, проєктів пропам'ятних бронзових дошок (зокрема присвячених 100-літтю українських поселень у Канаді), а також екслібрисів, логотипів, листівок, медальйонів. Художник-оформлювач та ілюстратор книжок (зокрема двотомного історично-мемуарного збірника «Бережанська земля»; 1970, 1998) і журналів, театральних вистав тощо. Значна частина творів митця присвячена історичній тематиці, визвольним змаганням українців[3][1][2].
- Меморіал слави УПА на Українському цвинтарі святого Володимира в м. Оквілл (провінція Онтаріо, Канада) (1988)
- Проєкт пам'ятника в Києві жертвам голодомору 1932—33
- Дошки до 100-ліття українських поселень у Канаді й 1000-ліття християнства в Україні
- Серія ліноритів до опери «Купало» А. Вахнянина
- Ікона Богоматері (1992)
- «Молитва за Україну»
- «Портрет мого батька Методія, розстріляного 1941 в тернопільській тюрмі»
- «Чорнобиль»[1][2]
Беднарський був мистецьким директором та художником-оформлювачем виставок «Україна» на «Експо'67» (Монреаль, 1967), «100-ліття Манітоби» (Вінніпег, 1972), «Майбутнє українців Квебеку» (Монреаль, 1972), мистецьким керівником кампанії за свободу Валентина Мороза (1974)[3][1][2].
Особисті виставки митця відбулися у Монреалі, Чикаґо, Едмонтоні, Торонто, Гамільтоні[5][1][2].
- Премія преси «Найкращий колір» (Монреаль, 1957)[1][2].
- Грамота за мистецьке оформлення заголовних обкладинок монреальского щоденника «Ле Ґазетт[en]» і брошюри до відкриття водного шляху[en] до великих озер «Да Сівей»[4].
Твори Володимира Беднарського зберігаються у фондах Центрального державного архіву зарубіжної україніки, в Архіві ОУН у Лондоні й музеях Бережан[7][1][2][6].
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Тернопільський енциклопедичний словник. Т. 1, с. 94.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Енциклопедія сучасної України, 2003, т. 2.
- ↑ а б в Mittenwald / Міттенвальд, 2001, с. 604—605.
- ↑ а б в г д е Mittenwald / Міттенвальд, 2001, с. 604.
- ↑ а б в Mittenwald / Міттенвальд, 2001, с. 605.
- ↑ а б 988—1988. Тисячолітя Хрищення Руси-України. Графіка Володимира Беднарського. ounuis.info. Архів ОУН в УІС — Лондон / Ukrainian Information Service (UIS London). Процитовано 15 серпня 2023.
- ↑ а б Старі українські різдвяні листівки. ukrainianpeople.us. Ukrainian People. 23 грудня 2017. Процитовано 15 серпня 2023.
- Дуда І., Мельничук Б. Беднарський-Волод Володимир-Маріан Методійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 94. — ISBN 966-528-197-6.
- Мельничук Б. І., Мельничук Х. С. Беднарський Володимир-Маріан Мефодійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
- Володимир-Маріан Беднарський // Mittenwald / Міттенвальд, 1946—1951 : Міттенвальд : Commemorating the 50th Anniversary of the Ukranian Displaced Persons’ camp in Mittenwald, Germany / Society of former residents of the Ukranian Displaced Persons’ camp in Mittenwald, Germany / Товариство бувших мешканців таборів українських біженців в Міттенвальді, Німеччина ; ed. board: P. Rohatyskyj, O. Butcatsky et al. / ред. ком.: П. Рогатинський, О. Бучацький та ін. — Warren, Michigan, 2001. — С. 604—605. — 752 с. — ISBN 0-9711883-0-0.(укр.)(англ.)
- 988—1988. Тисячолітя Хрищення Руси-України. Графіка Володимира Беднарського. ounuis.info. Архів ОУН в УІС — Лондон / Ukrainian Information Service (UIS London). Процитовано 15 серпня 2023.
Це незавершена стаття про скульптора або скульпторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 січня
- Народились 1927
- Уродженці Бишок
- Померли 30 вересня
- Померли 1996
- Померли в Торонто
- Вояки Української Національної Армії
- Канадські скульптори
- Українські скульптори
- Українські графіки
- Українські ілюстратори
- Українські майстри екслібриса
- Українські плакатисти
- Українські емігранти до Канади
- Українці Торонто
- Художники Канади XX століття
- Навчались у Бережанах
- Персоналії:Міттенвальд
- Пластуни
- Члени ОУН