Безпалий Леонід Якович
Безпалий Леонід Якович | |
---|---|
Народився | 31 грудня 1926 Розсохуватка, Маловисківський район, Зинов'євська округа, Українська СРР, СРСР |
Помер | 12 червня 2009 (82 роки) |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | поет |
Alma mater | Харківський державний театральний інститут |
Леонід Якович Безпалий (31 грудня 1926, Розсохуватка — 12 червня 2009, Кіровоград) — український поет. Жертва Сталінських репресій.
Народився він 31 грудня 1926 року в селі Розсохуватка Маловисківського району на Кіровоградщині.
З початком німецько-радянської війни Леоніда мобілізували у перші дні. По завершенні війни став студентом Харківського державного театрального інституту, одним з його наставників був Мар'ян Крушельницький. Під час навчання створив групу «Раун» (Революційний авангард українського народу), яка за словами Безпалого була наслідком любові до України, бунтом душі проти жахливого стану народу і мала плани просвітницької та культурницької роботи. За це 15 січня 1948 року Безпалого арештували. У харківській тюрмі Леонід Безпалий зустрівся з поетом Василем Боровим, після якого народилось бажання стати поетом.
21 квітня 1948 року суд визначив найвищу міру покарання — «25» і «5» років (тоді саме відмінили смертну кару). У місцях позбавлення волі Леонід Якович утримувався 7 років 8 місяців і 21 день і повернувся за амністією після смерті Сталіна. Після цього заочно закінчив зооветеринарний технікум і все життя працював у селі: зоотехніком, заступником голови колгоспу, головою профкому у селі Крупському Кіровоградського району Кіровоградської області.
Видав поетичні збірки «На відстані сльози», «Батьківський поріг», «Світоносна світлиця», «Казки степового краю», «Перевесло», «Іти й не падать…».
Лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка 2007 року за збірку поезій «Іти й не падать…».
Останні роки жив у місті Кіровограді. Помер 12 червня 2009 року.
- Безпалий Л. Батьківський поріг: Поезії / Л. Я. Безпалий; Вступне слово Б. Куманського. — Кіровоград: Народне слово, 2001. — 52 с.
- Безпалий Л. Вірші // Кіровоградська правда. — 2002. — 15 січня. — С. 3.
- Безпалий Л. Душа шукає свій собор: Поезії / Л. Я. Безпалий; Вступне слово Г. Клочека. — Кіровоград: Народне слово, 2003. — 52 с.
- Безпалий Л. Іти й не падать… : Збірка поезій / Л. Я. Безпалий; Вступне слово Л. Куценка. — Кіровоград: КОД, 2005. — 51 с.
- Безпалий Л. Казки степового краю: Вірші для серед. та ст. шкільного віку / Вступне слово С. Барабаш. — Кіровоград: Народне слово, 2002. — 38 с.
- Безпалий Л. Кантата — реквієм: Вірш до дня пам'яті жертв голодомору і політичних репресій // Народне слово. — 2000. — 25 листопада. — С. 2.
- Безпалий Л. Коріння: Збірка поезій / Л. Я. Безпалий. — Кіровоград: Народне слово, 2004. — 56 с.
- Безпалий Л. Моя доба (сповідь): Вірші // Народне слово. — 2000. — 15 липня. — С. 2.
- Безпалий Л. На відстані сльози: Поезії / Л. Я. Безпалий. — Кіровоград: Степ, 1993. — 80 с.
- Безпалий Л. На кленовім мості: Поезії / Л. Я. Безпалий; Передм. В. Марко. — Кіровоград: ПП «Поліграф-Терція», 2003. — 48 с.
- Безпалий Л. На хуторі Надія: Вірші // Народне слово. — 2000. — 28 вересня. — С. 3.
- Безпалий Л. Октави буднів: Поезія // Народне слово. — 1997. — 15 березня. — С. 3.
- Безпалий Л. Очима правди: Поезія / Л. Я. Безпалий; Вступне слово В. Погрібного. — Кіровоград: Б.в., 2004. — 92 с.
- Безпалий Л. Перевесло: Поезії / Л. Я. Безпалий. — Кіровоград: Народне слово, 2003. — 44 с.
- Безпалий Л. Просто неба: Поезії. — Кіровоград: Народне слово, 2005. — 48 с.
- Безпалий Л. Рідна мова: Вірш // Кіровоградська правда. — 2001. — 22 травня. — С. 3.
- Безпалий Л. Святоносна світлиця: Поезії / Л. Я. Безпалий. — Кіровоград: Народне слово, 2002. — 52 с.
- Безпалий Л. Сонети // Кіровоградська правда. — 1997. — 22 липня. — С. 3.
- Безпалий Л. Спіши на поклик мій: Поезії / Л. Я. Безпалий. — Кіровоград: Народне слово, 2003. — 52 с.
- Безпалий Л. Споглядальна мить: Поезії / Л. Я. Безпалий; Вступне слово В. Погрібного. — Кіровоград: Народне слово, 2005. — 55 с.
- Безпалий Л. У новій збірці «Просто неба»: Поезії/ Л. Безпалий // Кіровоградська правда. — 2002. — 14 травня. — С. 3.
- Безпалий Л. Цикл за циклом: Вірші // Кіровоградська правда. — 2000. — 26 грудня. — С. 3.
- Вісті з Кіровоградщини: Урочисте вшанування лауреатів преміі імені Є. Маланюка // Літературна Україна. — 2008. — 6 березня. — С. 2.
- Вони здобули премію ім. Є. Маланюка // Кіровоградська правда. — 2008. — 25 січня. — С. 2
- Корінь А. «Поезія — свіча душі» — так вважає Леонід Безпалий // Кіровоградська правда. — 1994. — 14 червня. — С. 3.
- Макей Л. Нетлінний вогонь слова Маланюка/ Л. Макей // Народне слово. — 2008. — 5 лютого. — С. 1.
- Марко В. Золотий запас душі / В. Марко // Народне слово. — 2008. — 12 червня. — С. 3.
- На здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка за 2007 рік висунуто: // Народне слово. — 2007. — 22 листопада. — С. 2.
- Орел С. Треба йти і не падати // Вечірня газета. — 2008. — 8 лютого. — С. 3.
- Павлюк В. Названо лауреатів премії імені Є.Маланюка/ В. Павлюк // Народне слово. — 2008. — 22 січня. — С. 1.
- Полевина О. Идти и не падать / О. Полевина // Молодіжне перехрестя. — 2005. — 1 грудня. — С. 4. (рос.)
- Семенов М. Паперть єднання // Украина-Центр. — 2001. — 30 марта. — С. 12.
- Тетяна Ревва (січень 2017). Лише любов до України…. karpenkokarymuseum.kr.ua. Літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 12 січня 2021.
- Безпалий Леонід Якович. lib.kr.ua. Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва імені Євгена Маланюка. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 28 березня 2023.
Це незавершена стаття про українського поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |