Безуглий Микола Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Безуглий Микола Дмитрович
Народився26 жовтня 1957(1957-10-26) (66 років)
м. Люботин, Харківського району, Харківської області
Alma materХарківський державний університет
ЗакладДержавний біотехнологічний університет
Посадазавідувач кафедри біотехнології, молекулярної біології та водних біоресурсів
Вчене званнядоцент
Науковий ступіньдоктор сільськогосподарських наук

Безуглий Микола Дмитрович (нар. 26 жовтня 1957) - доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри біотехнології, молекулярної біології та водних біоресурсів Державного біотехнологічного університету, академік Національної академії аграрних наук України, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки за видатні досягнення в біотехнології.

Біографія

[ред. | ред. код]

Микола Дмитрович народився 26 жовтня 1957 року у м. Люботин, Харківського району, Харківської області.

У 1979 році закінчив Харківський державний університет.

З 1980 по 1983 року аспірант Інституту тваринництва НААН.

З 1983 по 1986 роки молодший науковий співробітник відділу біології відтворенні і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва НААН.

У 1984 році захистив кандидатську дисертацію «Осмотична реакція яйцеклітин і ембріонів ссавців при кріоконсервації»[1].

З 1989 по 1990 роки провідний науковий співробітник відділу біотехнології та штучного осіменіння НДІ тваринництва Лісостепу та Полісся.

З 1990 по 1992 роки завідувач лабораторії кріоконсервації та клонування ембріонів відділу біотехнології відтворення нових генотипів сільськогосподарських тварин.

З 1992 по 1997 роки завідувач відділу біотехнології відтворення нових генотипів сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва УААН.

У 1995 році захистив докторську дисертацію «Низькотемпературна консервація яйцеклітин і ембріонів біотехнології сільськогосподарських тварин».[2]

Протягом 1997-1999 років завідувач лабораторії трансплантації ембріонів; завідувач відділу біотехнології відтворення та генної інженерії ІТ УААН.[3]

Протягом 1999-2000 років директор Харківського біотехнологічного центру.

У 2000 році директор Інституту тваринництва УААН; професор університету штату Айова, США.

З 2000 по 2003 роки заступник голови Харківської обласної держадміністрації з питань розвитку АПК.

У 2002 році член-кореспондент УААН. Протягом 2003-2004 років перший заступник Міністра аграрної політики і продовольства України.

З 2003 по 2006 роки депутат Харківської обласної ради.

З 2004 по 2005 роки головний науковий співробітник сектору біотехнології Інституту рослинництва ім. Юр'єва УААН.

Протягом 2005-2006 років радник відділу по забезпеченню діяльності голови Харківської облдержадміністрації.

З 2006 по 2010 роки віце-президент, перший віце-президент НААН.

У 2007 році дійсний член УААН Відділення ветеринарної медицини та зоотехнії; присвоєне вчене звання професора.

Протягом 2007-2008 років голова Аграрної партії України.

Протягом 2011-2012 років перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України; президент НААН України; голова ради Європейського союзу аграрних академій.

З 2012 по 2016 роки головний науковий співробітник лабораторії штучного осіменіння тварин та біології репродукції тварин Інституту тваринництва НААН.

З 2017 по 2021 роки завідувач кафедри біотехнології Харківської державної зооветеринарної академії ім. академіка Ф. І. Осташкова.

У 2019 році іноземний член благодійного фонду ім. М. Енсмігера, США; президент Харківської обласної і член Правління Всеукраїнської федерації кінного спорту.

З 2021 по теперішній час професор кафедри біотехнології, молекулярної біології та водних біоресурсів Державного біотехнологічного університету.

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
  • лауреат державної премії України;
  • кавалер ордена «За заслуги ІІІ ступеню»;
  • нагороди та відзнаки державних органів управління та громадських організацій.

Праці

[ред. | ред. код]

Микола Дмитрович автор понад 200 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 1 підручник, 1 навчальний посібник, 18 патентів.

Джерела

[ред. | ред. код]

Буркат В. П. Безуглий Микола Дмитрович. Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс]. Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. Режим доступу: https://esu.com.ua/article-41610.

  1. Безуглий Микола Дмитрович.
  2. Home. en.naas.gov.ua. Процитовано 13 вересня 2024.
  3. Буркат, В. П. Безуглий Микола Дмитрович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 13 вересня 2024.