Безхутрий Юрій Миколайович
| Безхутрий Юрій Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 6 липня 1948 (76 років) Харків |
| Країна | |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Галузь | філологія |
| Заклад | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
| Батько | Безхутрий Микола Микитович |
| Нагороди | орден «За заслуги» III ступеня |
Ю́рій Микола́йович Безху́трий (6 липня 1948, Харків) — доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Син українського мистецтвознавця та письменника Безхутрого Миколи Микитовича[1].
У 1971 році закінчив навчання на філологічному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, а у 1974 році — аспірантуру при кафедрі історії української літератури. У 1977 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Творчість Олександра Ільченка (проблеми індивідуального стилю)», а у 2003 році — докторську дисертацію на тему «Художній світ Миколи Хвильового».
Після закінчення аспірантури у 1974 році почав викладацьку діяльність у ХНУ ім. В. Н. Каразіна, у 1980—1983 рр. був заступником декана філологічного факультету з наукової роботи, а з 1983 по 1998 р. — з навчальної роботи, головою факультетської навчально-методичної комісії. З 1998 по 2020 рік обіймав посаду декана філологічного факультету. У 1997—2004 роках був членом Спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій, а з 2004 р. — голова Спеціалізованої вченої ради при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна із захисту кандидатських дисертацій.
Більшість наукових праць пов'язані з дослідженням української літератури XX століття, зокрема творчості Миколи Хвильового: окреслення особливостей його художнього світу та зв'язку з філософсько-естетичною парадигмою модернізму. Отримані висновки вплинули на визначення місця та вагомості творчості Миколи Хвильового в українській літературі, а також на встановлення закономірностей у формуванні літературних напрямів і стилів.
Автор монографії «Хвильовий: проблеми інтерпретації»[2] та ще понад 100 наукових праць[3].
У 2015 році нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня[4] за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм.
- Безхутрий Ю. М. Хвильовий: проблеми інтерпретації. Харків: Фоліо, 2003. 495 с.
- Ткаченко А. Парад спромог інтерпретації // Слово і час. 2004. Вип. 2. С. 80–82. — Рец. на кн.: Безхутрий Ю. Хвильовий: проблеми інтерпретації. Харків: Фоліо, 2003. 495 с.
- ↑ М.І. Філон. Енциклопедія сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Безхутрий, Юрій (2003). Хвильовий: проблеми інтерпретації. Харків: Фоліо. ISBN 966-03-1945-2.
- ↑ Юрій Миколайович Безхутрий – професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Бібліографічний покажчик. Харків. 2008. с. 7—21.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти. www.president.gov.ua. 4 жовтня 2015. Процитовано 17 березня 2024.
- Безхутрий Юрій Миколайович. Офіційний сайт філологічного факультету Харківського університету імені В. Н. Каразіна.
- Безхутрий Юрій Миколайович. Електронна версія «Енциклопедії сучасної України».