Бейб
Бейб | |
---|---|
Babe | |
Жанр | комедія / драма |
Режисер | Кріс Нунан |
Продюсер | Bill Millerd і Джордж Міллер |
Сценарист | Джордж Міллер, Кріс Нунан по книзі Діка Кінг-Сміта |
На основі | The Sheep-Pigd[1] |
Оповідач | Roscoe Lee Browned |
У головних ролях | Джеймс Кромвелл Магда Жубанскі |
Оператор | Ендрю Лесні |
Композитор | Nigel Westlaked |
Кінокомпанія | Universal Pictures |
Дистриб'ютор | Universal Pictures |
Тривалість | 92 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США, Австралія |
Рік | 1995 |
Кошторис | 30 млн $ |
Касові збори | 254 100 000 $[2] і 36 776 544 A$[3] |
IMDb | ID 0112431 |
Наступний | Бейб:Поросятко у місті (1998) |
Бейб у Вікісховищі |
«Бейб»[4] або «Поросятко Бейб»[5] — комедійний художній фільм 1995 року режисера Кріса Нунана. Екранізація однойменної повісті Діка Кінга Сміта Поросятко Бейб.
Фермеру Артуру Хоггету за унікальну здібність визначати вагу тварин «навмання» вручили як приз крихітне порося. Чотириногий малюк досить скоро усвідомив гірку істину, що свійські тварини в очах людини діляться на дві категорії — корисних і ті, що йдуть на м'ясо. Оперативно збагнувши, що сам він належить саме до тих, яких рано чи пізно з'їдять, крихітка вирішує наслідувати приклад дворової качки. Та узялася виконувати на фермі роль півня: з деяких пір щоранку кряква вдосвіта підіймає своїм «ку-ка-рі-ку» господарів і тварин, що живуть на фермі: це коні, корови, качки, кури, вівці, і звичайно собаки (породи бордер-колі).
Собака-мама, цуценят якої роздали сусідам, стала опікувати порося і вчити його розуму. Придивившись уважніше до оточуючих, Бейб виявляє чималу користь у собачому житті, цілком присвяченої догляду за вівцями. Собаки на фермі заприятелювали з поросям і стали йому допомагати. Недовго думаючи, кабанчик вирішує позиціювати себе як вівчарського пса, і до кінця цієї історії, повіданої від його особи, перемагає на конкурсі й домагається почесного звання найкращої вівчарки в окрузі.
Ідея про неполіткоректність ділення кого б то не було на потрібних і непотрібних істот настільки вміло завуальована в сюжеті, що навряд чи напружить своїм соціальним підтекстом юного глядача. Вони не будуть навантажуватися дорослими проблемами й виявлять в образі маленького поросяти позитивний прообраз «найлюдянішої людини».
Таємниця успіху Бейба в тому, що на відміну від псів-командирів, які кусають овець, порося вміє шанобливо і по-доброму обходитися з дурними вівцями, які відповідають одностайним послухом на його прохання вишикуватися і рівними колонами пройти в загін.
- Режисер: Кріс Нунан
- Сценаристи: Джордж Міллер і Кріс Нунан (по книзі Діка Кінг-Сміта)
- Оператор: Ендрю Лесні
При уявній «скромності» комп'ютерного втручання, що лише привело артикуляцію балакучих тварин у відповідність з людською, саме цій австралійській стрічці (а не іншому претенденту — «Аполлону 13») вручили «Оскар» за найкращі візуальні ефекти.
Але це анітрохи не применшує переваг картини, головним героєм якої є балакуче порося. Фільм, розділений на безліч маленьких розділів, поданих у вигляді святочних малюнків, підкуповує не тільки своєю позитивістською ідеєю, але ще й новаторською реалізацією задуму. Здійснити такий проєкт без ріжучих очей «візуальних швів» ще нещодавно було просто неможливо.
Попри відносність «оскарівського» успіху — тільки одна статуетка при семи номінаціях (у тому числі і як найкращий фільм), Babe був дуже непогано зустрітий глядачами як у США, так і за їх межами. Результат світового прокату (249 млн дол) виглядає дуже вражаючим.
Крім того, цей зоовізуальний фільм дав відчутний поштовх кар'єрі вже далеко немолодого актора Джеймса Кромвелла (фермер Хоггет), який відразу ж почав світитися в багатьох помітних голлівудських проєктах. А вже про балакучих тварин і говорити не доводиться: сьогодні вони розпустили язики в такій кількості стрічок, що вже здається дивним, чому в реальному житті вони воліють обмежуватися звуковими анахронізмами.
Загалом, виходить, що саме Babe став тим самим фільмом, який навчив тварин розмовляти по-людськи.
- Оскар 1996 за найкращі візуальні ефекти.
- І шість номінацій на цю премію.
- ↑ Шведська база даних фільмів — Svenska Filminstitutet.
- ↑ Box Office Mojo — 1999.
- ↑ https://web.archive.org/web/20110218045303/http://film.vic.gov.au/resources/documents/AA4_Aust_Box_office_report.pdf
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 5 грудня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 5 грудня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Фільми 1995
- Фільми — лауреати премії «Золотий глобус» за найкращий фільм — комедія або мюзикл
- Фільми — лауреати премії «Сатурн»
- Кінокомедії США
- Кінокомедії Австралії
- Вигадані свині
- Фільми про тварин
- Фільми про собак
- Фільми про птахів
- Кінокомедії 1995
- Фільми США 1995
- Фільми англійською мовою
- Фільми за сценаріями Джорджа Міллера
- Фільми Universal Pictures
- Фільми, зняті в Австралії
- Екранізації британських літературних творів
- Екранізації романів