Бей Омелян

Бей Омелян
Народився	26 квітня 1925(1925-04-26) Стрий, Станиславівське воєводство, Польська Республіка
Помер	10 лютого 2012(2012-02-10) (86 років) Гаррісбург, США
Поховання	Український цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
Країна	Польща →  США
Національність	українець
Alma mater	Український Вільний Університет
Заклад	Український вільний університет
У шлюбі з	мґр. Віра Анна (Шваб'юк) Бей
Діти	д-р мед. Марко Бей (невролог), Андрій Бей (адвокат)

Бей Омелян (26 квітня 1925, м. Стрий, нині Львівської області — 10 лютого 2012, м. Гаррісбурґ штат Пенсільванія, США) — економіст, доктор економічних наук (1970). Дійсний член УВАН (1988).

Біографія

Виїхав 1944 до Німеччини, від 1949 — в США. Студіював право в УВУ (бакалавр, 1957) і міжнародну економіку в Детройтському університеті (магістр, 1966). Працював асистентом в Університеті Темпл (Філадельфія, 1967—1969); 1969—1998 — доцент, професор економіки в Шіппенсбургському університеті (США, штат Пенсильванія); професор-гість (1974—1994), продекан (1995—1997) факультету права і суспільно-економічних наук УВУ. Прихильник макропланування регіональних об'єднань типу ЄС. Досліджував соціальні-ринки господарювання ФРН і Швеції. Автор наукових і публіцистичних статей в українській еміграційній періодиці.

Праці

• Нарис економічної географії України: Підручник. Мюнхен, 1978; Теоретичні підстави міжнародної інтеграції: Підручник. Мюнхен, 1985; Політична економіка Європейської Спільноти. Мюнхен, 1992;
• Підручник міжнародної політичної економії. Мюнхен, 1994;
• Міжнародна політична економіка. Кн. 1. Теорія. Мюнхен, 1995;
• В обійми вільного ринку: Індикативне планування — до питання побудови «постіндустріальної» України // ПЧ. 1996. № 2;
• Вільна торгівля і стратегія протекціонізму // Там само. 1997. № 5—6;
• Україна приречена бути федеративною державою // Універсум. 1998. № 7—8;
• Як облаштувати федеративну державу: До питання адміністративної реформи в Україні // ПЧ. 2000. № 3—4;
• Ідеологема «Третього шляху»: модель європейської соціал-демократії та її відношення до України // Там само. 2002. № 2.

Джерела

• М. Г. Железняк Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — Київ, 2003., стор. 427