Белгіка
Белгіка | |
Дата створення / заснування |
22 до н. е. ![]() |
---|---|
Названо на честь |
Белги ![]() |
Країна |
Стародавній Рим, Галльська імперія, Стародавній Рим і Західна Римська імперія ![]() |
Столиця |
Реймс і Трір ![]() |
Адміністративна одиниця |
діоцез Галія ![]() |
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці |
Гранд-Ест, О-де-Франс і European Collectivity of Alsaced ![]() |
Наступник |
Верхня Германія ![]() |
Час/дата припинення існування |
5 століття ![]() |
![]() | |
![]() ![]() | |
![]() ![]() |
50°51′10″ пн. ш. 4°20′48″ сх. д. / 50.85289° пн. ш. 4.346548° сх. д.

Бе́лгіка (лат. Gallia Belgica) — провінція Римської імперії, утворена у 16 р. до н. е. в області розселення кельтського племені белгів після адміністративної реформи проведеної Августом. Після цього поділу Галлії і утворилася Белгіка, яка межувала з Лугдунською Галлією, Нижньою та Верхньою Германіями. При імператорі Діоклетіані (284—305) розділена на дві провінції: I Белгіка і II Белгіка. У V столітті завойована франками.
Після завоювання Белгіки франками вона і була заселена цими германськими племенами, а почасти також фризами і саксами, які значною мірою германізували колишнє белго-римське населення Північної Белгіки (згодом стало складовою частиною фламандської народності); германізація белго-римського населення Південної Белгіки була незначною (тут склалася згодом валлонська народність).
- Квінт Волузій Сатурнін (61)
- Квінт Глітій Атілій Агрікола (94-97)
- Квінт Сосій Сенеціон (97-99)
- Тіберій Клавдій Сатурнін (141)
- Авл Юній Пастор Луцій Цезенній Сосп (159—162)
- Дідій Юліан (171—172 — 175)
- Гай Сабуцій Майор Цециліан (180—183)
- Белгіка у «Historisches Lexikon der Schweiz» [Архівовано 15 квітня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)