Беленець Андрій Анатолійович

Беленець Андрій Анатолійович
Беленець Андрій Анатолійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	18 листопада 1968; Херсон
Смерть	25 липня 2014 (45 років); Піски
Громадянство	Україна
Псевдо	«Снєгір»
Військова служба
Приналежність	Україна
Формування	ДУК
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесна відзнака «За заслуги перед Миколаївщиною» I ступеня

Андрі́й Анато́лійович Белене́ць (18 листопада 1968(19681118) — 25 липня 2014) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1968 року в місті Херсон. Проживав у селі Новокиївка (Снігурівський район Миколаївської області) — приїхали із матір'ю Беленець Людмилою Василівною та сестрою Оленою. 1993 року одружився.

З перших днів російської агресії рвався захищати Україну, але через вік його не брали до ЗСУ. Тоді вступив до лав Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» — 25 травня 2014-го в Кіровограді записався добровольцем. Згодом потрапив у Слов'янськ, звідти — в Донецьк, де брав участь в бойових діях проти терористів.^[1]

25 липня 2014 року біля села Піски Донецької області всю ніч тривав мінометний обстріл. На ранок, коли мала відбутись передислокація після 16-годинного бою (за іншими даними — 40-годинного)^[2], зі слів очевидців, хлопці пішли до одного з приватних будинків по вул. Миру, 77, в який, імовірно з метою пограбування, могли проникнути невідомі. Але через деякий час вони були захоплені в полон групою сепаратистів, що прибули за цією адресою на мікроавтобусі «Газель» за викликом господарів, яким стало відомо про проникнення до їхнього будинку. Двоє бійців загинули, серед них Беленець Андрій Анатолійович — був розстріляний сепаратистами по вул. Миру. Він прикривши собою побратима зазнав смертельного поранення в шию, але зміг ще кинути гранату в терористів. Статій Володимир Михайлович був захоплений та посаджений до мікроавтобусу «Газель» червоного кольору. Сепаратисти спробували з боєм вирватися на «Газелі» в бік Донецька, але постріл українських танкістів зупинив цей прорив. Розсипані по дорозі поранені бойовики, разом з бійцем «Правого Сектору» Володимиром Статієм, в гарячці бою, потрапили під вогонь крупнокаліберного кулемета БТР та загинули від отриманих поранень на місці. Андрій Беленець підірвався разом з чотирма терористами, які його оточили.^[3]

Похований в селі Новокиївка.

Без Андрія лишились мама Людмила Василівна Кулікова^[4], дружина Ірина Вікторівна, троє синів (Олександр 1993 р.н., Андрій 1999 р.н. і Артем 2006 р.н.) та онук Станіслав^[5].

Родині після смерті годувальника надавали допомогу місцева влада та волонтери^[6].

Нагороди

Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (грудень 2018; посмертно)^[7];
В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[8].
відзнака «За заслуги перед Миколаївщиною» (березень 2021; посмертно)^[9]

Примітки

↑ Небесна Гвардія. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
↑ Президент відзначив загиблого добровольця зі Снігурівщини Андрія Беленця орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
↑ Беленець Андрій Анатолійович (позивний «Снєгір»). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
↑ Жінок Героїв Скадовщини привітали зі святом весни. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 24 травня 2021.
↑ Фотовиставка «Мій тато — герой» подорожує Херсоном. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. [Архівовано 2021-05-24 у Wayback Machine.]
↑ Єфремов вдові загиблого героя АТО: «Наодинці ми вас не залишимо»^{[недоступне посилання]}
↑ Сторінка в ПС. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
↑ Голова облради вручила добровольцям відзнаки «За заслуги перед Миколаївщиною». Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

Джерела

Беленець Андрій Анатолійович [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.]
Незборима Нація [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.]
Схід і захід щодня [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.]
Молитва за загиблих воїнів в АТО на сході України [Архівовано 10 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Небесна Гвардія. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

[2] Президент відзначив загиблого добровольця зі Снігурівщини Андрія Беленця орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

[3] Беленець Андрій Анатолійович (позивний «Снєгір»). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

[4] Жінок Героїв Скадовщини привітали зі святом весни. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 24 травня 2021.

[5] Фотовиставка «Мій тато — герой» подорожує Херсоном. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. [Архівовано 2021-05-24 у Wayback Machine.]

[6] Єфремов вдові загиблого героя АТО: «Наодинці ми вас не залишимо»^{[недоступне посилання]}

[7] Сторінка в ПС. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

[8] Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

[9] Голова облради вручила добровольцям відзнаки «За заслуги перед Миколаївщиною». Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]