Белза Ігор Федорович
Белза Ігор Федорович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 26 січня (8 лютого) 1904[1] |
Місце народження | Кельці, Q24932577?, Келецька губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія |
Дата смерті | 5 січня 1994[2][3][4] (89 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Громадянство | СРСР Російська імперія |
Професії | композитор, музикознавець, музичний педагог, music historian, історик літератури, літературний критик |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Вчителі | Лятошинський Борис Миколайович |
Відомі учні | Добровольський Сергій Павлович |
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Нагороди |
І́гор Фе́дорович Бе́лза (8 лютого 1904, Кельці (нині — Польща) — 5 січня 1994, Москва) — український і російський радянський музикознавець, композитор, історик культури, педагог.
1925 закінчив Київську консерваторію по класу композиції в Бориса Лятошинського; довгий час викладав у ній. Очолював музичний відділ на Київській кіностудії (1930—1937), у 1938—1941 рр. працював у видавництві «Мистецтво» — був там завідувачем музичного сектора.
З 1942 працював у Москві. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1974).
Белза був визначним фахівцем в галузі музичної культури слов'янських народів, зокрема чеського і польського. Написав ряд капітальних праць з історії музики, монографії про життя і творчість А. Дворжака, В. Новака, М. Карловича тощо. За численні праці у галузі музичної славістики професору І. Ф. Белзі присвоєно ступінь доктора у Празькому університеті та Музичній академії ім. Ф. Шопена у Варшаві.
Його дружина Зоя Гулинська (1921—1999) — визначна музикознавиця і письменниця, авторка ґрунтовних розвідок про Р. Глієра, А. Дворжака, М. Мясковського, Б. Сметану.
Їхній син Святослав (1942—2014) — відомий російський літературознавець і критик, публіцист, музикознавець, телеведучий (передача «Романтика романсу» та ін.), музичний оглядач телеканалу «Культура».
- 1929 — Арсенал
- 1932 — Висота № 5
- 1932 — Марш шахтарів
- 1932 — Океан
- 1932 — Іван
- 1934 — Молодість
- 1934 — Кришталевий палац
- 1937 — Новели про героїв-льотчиків
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Белза Ігор Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 56—57 . — ISBN 5-88500-042-5.
- ↑ колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Český hudební slovník osob a institucí
- І. Белза. Моцарт і Сальєрі [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.](укр.)
- Стаття на biografija.ru(рос.)
- Белза Ігор Федорович (dic.academic.ru) [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 8 лютого
- Народились 1904
- Уродженці Кельців
- Померли 5 січня
- Померли 1994
- Померли в Москві
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Випускники Київської консерваторії
- Викладачі Московської консерваторії
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Заслужені діячі мистецтв РРФСР
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Нагороджені почесною відзнакою «За заслуги перед польською культурою»
- Радянські музикознавці
- Радянські композитори
- Жертви боротьби з космополітизмом