Перейти до вмісту

Белич Євгеній Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Євгеній Белич
Особисті дані
Повне ім'я Євгеній Станіславович Белич
Народження 9 січня 2001(2001-01-09) (23 роки)
  Чернігів, Україна
Зріст 180 см
Вага 65 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція центральний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Ожел»
Юнацькі клуби
2013—2018 Україна «Десна»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2018—2022 Україна «Десна» 2 (0)
2021   Україна «Діназ» 9 (0)
2022 Польща «П'яст» (Нова-Руда) ? (?)
2022— Польща «Ожел» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2016—2017 Україна Україна (U-16) 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 січня 2023.

Євгеній Станіславович Белич (нар. 9 січня 2001, Чернігів, Україна) — український футболіст, центральний півзахисник польського клубу «Ожел».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 9 січня 2001 року в Чернігові. Футболом розпочав займатися в сім років. Спочатку під керівництвом тренера грав за дворову команду. Згодом батько привів його на стадіон імені Гагаріна, після чого Євген займався в дитячо-юнацькій школі чернігівської «Десни». Брав участь в змаганнях, які проводилися в Іспанії, Болгарії, Білорусії та Естонії. Поїздки на ці турніри оплачували його батьки[1]. У травні 2018 року спортивна школа «Десни» з його участю вийшла до вищої ліги ДЮФЛ України[2][3].

Влітку 2018 року повідомлялося про інтерес до Бєлича з боку німецького «Кельна». 24 червня 2018 року підписав перший професіональний контракт з «Десною». Головний тренер Олександр Рябоконь взяв його на навчально-тренувальний збір основної команди, яка готувалася до старту в Прем'єр-лізі[2]. Дебютував у складі «Десни» 3 липня 2018 року в віці 17 років, замінивши Віталія Єрмакова на 72-й хвилині товариського матчу з «Оболонь-Бровар» (1:1)[4].

У першій частині сезону 2018/19 років виступав переважно за команду U-19, де виходив на поле з капітанською пов'язкою. Всього за сезон в рамках першості U-19 зіграв 16 матчів, відзначившись 2 голами в ворота київського «Динамо». Залучався також до матчів молодіжного складу в чемпіонаті U-21, в якому провів 12 матчів та відзначився 1 голом.

У січні 2019 року рушив разом з основною командою на збори до турецького Сіде[5]. 25 травня 2019 року в 18-річному віці вперше зіграв у Прем'єр-лізі, вийшовши на заміну в матчі проти київського «Арсеналу» (1:0). Євген став першим гравцем, народженим в XXI столітті, який вийшов на поле в складі «Десни». 7-й номер, під яким він виступав раніше, виявився зайнятий, тому він вибрав 16-й виходячи з того, що 1 + 6 = 7. Після завершення сезону 2018/19 років уклав новий контракт з чернігівським клубом[6]. За підсумками першої частини сезону 2020/21 увійшов до символічної збірної молодіжного чемпіонату України за індексом компанії Wyscout[7].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

15 вересня 2016 року викликаний головним тренером юнацької збірної України U-16 Олегом Кузнєцовим для участі в двох товариських матчах зі збірною Бельгії[8]. У першій зустрічі, яку його команда виграла з рахунком 1:0, Белич вийшов на заміну на 77-й хвилині, а в другій грі, яка завершилася поразкою збірної України (0:3), провів на полі 90 хвилин[9][10]. У листопаді 2016 року в складі юнацької збірної проходив збори в Італії[11].

У січні 2017 року одержав виклик на тренувальний збір до Туреччини для участі в Кубку Егейського моря[12][13]. У першому матчі на турнірі, в якому збірна України з рахунком 0: 1 програла Греції, вийшов на поле на 41-й хвилині[14]. У матчі проти Чорногорії, в якому його команда здобула перемогу з рахунком 4:1, вийшов на заміну на 71-й хвилині[15]. За підсумками змагань збірна України стала третьою, обігравши в матчі за 3-є місце Словаччину[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Євген Беліч розповів про виклик до юнацької збірної України. Footboom.com. 18 лютого 2017. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2019.
  2. а б Офіційно: Євген Белич підписав контракт з ФК «Десна». Footboom.com. 24 червня 2018. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2019.
  3. СДЮСШОР «Десна» вийшла у Вищу лігу!. Офіційний сайт ФК «Десна». 28 травня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  4. Десна — Оболонь-Бровар 1:1. Офіційний сайт ФК «Десна». 3 липня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  5. Десна відправилася на тренувальний збір до Туреччини. Офіційний сайт ФК «Десна». 16 січня 2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  6. Євген Белич продовжив контракт з «Десною». Офіційний сайт ФК «Десна». 7 червня 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 15 червня 2019.
  7. Символічна збірна першої частини Чемпіонату U-21. Офіційний сайт УПЛ. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 10 січня 2023.
  8. Збірна U16 починає навчально-тренувальний збір. UA-Футбол. 15 вересня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 4 лютого 2019.
  9. Сборная Украины обыграла Бельгию. Золотой талант. 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2019.
  10. Сборная Украины проиграла Бельгии с разгромным счётом. Золотой талант. 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2019.
  11. Збірна України U-16 починає збір. UA-Футбол. 16 листопада 2016. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 4 лютого 2019.
  12. Збірна України U-16 розпочала підготовку до Кубка Егейського моря. UA-Футбол. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 4 лютого 2019.
  13. Футболиста черниговской Десны вызвали в сборную Украины. 0462.ua. 10 січня 2017. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 4 лютого 2019.
  14. Сборная Украины U-16 с поражения стартовала на турнире в Турции. UA-Футбол. 16 січня 2017. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 4 лютого 2019.
  15. Збірна України U-16 розгромила Чорногорію. UA-Футбол. 16 січня 2017. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 4 лютого 2019.
  16. Україна U-16 посіла третє місце в Кубку Егейського моря. UA-Футбол. 22 січня 2017. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 4 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]