Александер Грем Белл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Белл Александер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Белл.
Александер Грем Белл
англ. Alexander Graham Bell[1]
Народився3 березня 1847(1847-03-03)
Единбург, Шотландія, Велика Британія
Помер2 серпня 1922(1922-08-02) (75 років)
Beinn Bhreaghd, Вікторія, Нова Шотландія, Канада[2]
·цукровий діабет[3]
ПохованняBeinn Bhreaghd
Країна США[1]
 Сполучене Королівство[1]
Місце проживанняBrodhead-Bell-Morton Mansiond[4][5]
Діяльністьфізик, інженер-електрик, інженер, підприємець, винахідник, професор
Галузьлогопедія і телефонний зв’язок[2]
Alma materЕдинбурзький університет[1], Університетський коледж Лондона, Royal High School, Bathd[1] і Royal High Schoold
Науковий ступіньдоктор наук
Знання мовАмериканська жестова[6] і англійська[7]
ЗакладСмітсонівський інститут
ЧленствоНаціональна академія наук США[8], Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина, Фі Бета Каппа, Американське філософське товариство і Literary Society of Washingtond
Magnum opusinvention of telephoned
Посадапрофесор і член радиd
БатькоАлександер Мелвілл Белл[1]
МатиЕліза Беллd
У шлюбі зМейбл Габбард Белл[1][9]
ДітиElsie May Grosvenord[10] і Marian Fairchildd
Вага111 кг[11]
Зріст183 см[11]
Автограф
Нагороди
IMDbID 1745080

Алекса́ндер Грем Белл (англ. Alexander Graham Bell; 3 березня 1847, Единбург, Шотландія — 2 серпня 1922, Нова Шотландія, Канада) — американець шотландського походження, вчений і винахідник телефону, запатентував його в 1876, пізніше експериментував з фонографом[12].

Біографія

[ред. | ред. код]

Почав працювати помічником вчителя музики і ораторського мистецтва. Згодом працював з глухонімими людьми, навчаючи їх вимови. Прагнення допомогти цим людям і любов до дівчини, що оглухла після важкої хвороби, спонукали сконструювати прилади, за допомогою яких можна було демонструвати глухим артикуляцію звуків мови.

Після переїзду з Британії на американський континент викладав у Бостоні, тренуючи викладачів для глухих. У 1872 році відкрив у Бостоні приватну школу «Фізіології звуку та механіки мови», а в 1873 став професором фізіології органів мови Бостонського університету[12].

Вивчив акустику, фізику людської мови. Почав ставити досліди з апаратом, в якому мембрана передавала коливання звуків на голку. Так наближався до ідеї телефону, за допомогою якого «стане можливою передача різних звуків, якщо тільки вдасться викликати коливання сили електричного струму, відповідні тим коливанням густини повітря, які породжує даний звук».

За освітою не був ні інженером-електриком, ні фізиком, але за якийсь час змінив напрям діяльності і почав працювати над створенням телеграфу для одночасної передачі кількох текстів — «музичного телеграфу» (число текстів було рівне числу нот, тобто 7).

Белл намагався зробити мультиплексний телеграф для проекту свого тестя, Ґардінера Габбарда. Він оформив американський патент № 161739 за 6 квітня 1875, але ніякої користі від нього не отримав. Але в ході цих дослідів Белл впритул підійшов до винаходу телефону.

2 червня 1875 року його досліди все ж таки дали результати. Коли Александр і Томас Ватсон налаштовували телеграфні апарати, вони замкнули контакти і Александер почув у свого приймача дивний звук. Як тільки він почув цей звук, одразу кинувся до Ватсона, який у цей час налаштовував телеграфний ключ, і вся його настройка відкликалася луною на приймачі. Подібні події траплялися й раніше, але ніхто не надавав їм значення, а ось Александер Белл побачив у цьому підтвердження своїм здогадам, що звук можна передавати дротом. Після цього вони весь день ставили досліди із передачею звуку[13].

У 1876 році спостережливість при роботі над телеграфом допомогла відкрити явище, яке дало змогу винайти телефон: коли помічник Белла витягав пластинку з передавача, у приймачі Белл почув деренчання. З'ясувалося, що пластинка замикала і розмикала електричне коло. Белл звернув на це явище пильну увагу.

Через кілька днів перший апарат, родоначальник всіх телефонних апаратів — невелика мембрана з сигнальним ріжком для посилення звуку — був зроблений. Через кілька років телефон перетворився на масовий засіб зв'язку, що принесло створеній фірмі значні прибутки.

7 березня 1876 був оформлений патент № 174465 на Александра Белла, який буде визнаний найдорожчим патентом в історії.[14][15]

Александер Белл на поштовій марці США (1940)

У 1880 році вперше спостерігав фотоакустичний ефект — виникнення акустичних коливань у досліджуваному зразку при опромінюванні його модульованим або імпульсним світлом. Він запропонував використовувати фотоакустичний ефект для оптичного бездротового телефону, фотофону. У цьому пристрої звуки людського голосу викликали коливання рухомого люстерка, які модулювали пучок сонячного світла. Як приймач використовувався замкнутий об'єм з поглинаючим світло середовищем, в якому виникав звук (завдяки фотоакустичному ефекту), що сприймається людиною через слухову трубку.

Долучився до розробки металодетектора, гідроплана та інших літаків, спроектував чотиригранного повітряного змія.

Підтримував селекцію, а також сприяв розвитку євгеніки.

Став одним із засновників Національного географічного товариства, яке до сьогодні видає журнал «National Geographic».

Помер у своєму маєтку в Новій Шотландії від цукрового діабету, що ускладнився злоякісною анемією.

Винаходи та запатентовані технології

[ред. | ред. код]
Патенти, отримані Александром Беллом на телефонні апарати та засоби для покращення зв'язку
Номер патенту Дата патенту Винахід
No. 161,739 06 квітня 1875 Improvement in transmitters and receivers for electric telegraphs
No. 174,465 07 березня 1876 Improvement In Telegraphy
No. 178,399 06 червня 1876 Improvement in telephonic telegraph-receivers
No. 181,553 29 серпня 1876 Improvement in generating electric currents
No. 186,787 30 січня 1877 Improvement in electric telegraphy
No. 201,488 19 березня 1878 Improvement in speaking-telephones
No. 213,090 11 березня 1879 Improvement in electric speaking-telephones
No. 220,791 21 жовтня 1879 Improvement in telephone-circuits
No. 228,507 08 червня 1880 Electric Telephone Transmitter
No. 230,168 20 липня 1880 Automatic short-circuiter for telephones
No. 238,833 15 березня 1881 Electric Call-Bell
No. 241,184 10 травня 1881 Telephonic Receiver
No. 244,426 19 липня 1881 Telephone Circuit
Патенти, отримані Александром Беллом та Самнером Тейнтером на фотофон та пристрої для нього
Номер патенту Дата патенту Винахід
No. 235,199 07 грудня 1880 Apparatus for Signaling and Communicating, Called "Photophone”
No. 235,496 14 грудня 1880 Photophone Transmitter
No. 235,497 14 грудня 1880 Selenium Cells
No. 235,590 14 грудня 1880 Selenium Cell
No. 235,616 21 грудня 1880 Process of Treating Selenium to Increase Its Electric Conductivity
No. 241,909 24 травня 1881 Photophonic Receiver
Патенти, отримані Александром Беллом, Самнером Тейнтером та Чичестером Беллом на фонограф та пристрої для нього
Номер патенту Дата патенту Винахід
№ 341,212 04 травня 1886 Reproducing Sounds from Phonograph Records
№ 341,213 04 травня 1886 Transmitting And Recording Sounds By Radiant Energy
№ 341,214 04 травня 1886 Recording and reproducing speech and other sounds
Патенти, отримані Александром Беллом та його помічниками на літальні апарати
Номер патенту Дата патенту Винахід
No. 757,012 12 квітня 1904 Aerial Vehicle
No. 770,626 20 вересня 1904 Aerial Vehicle or Other Structure
No. 856,838 11 червня 1907 Connection Device for the Frames of Aerial Vehicles and Other Structures
No. 1,010,842 5 грудня 1911 Flying Machine
No. 1,011,106 5 грудня 1911 Flying Machine
No. 1,050,601 04 січня 1913 Flying Machine
Патенти отримані Александром Беллом на гідродроми
Номер патенту Дата патенту Винахід
No. 1,410,874 28 березня 1922 Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,875 28 березня 1922 Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,876 28 березня 1922 Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like
No. 1,410,877 28 березня 1922 Hydrodrome, Hydroaeroplane, and the Like

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж https://www.biography.com/people/alexander-graham-bell-9205497
  2. ↑ а б https://archive.nytimes.com/www.nytimes.com/learning/general/onthisday/bday/0303.html
  3. ↑ http://www.science.ca/scientists/scientistprofile.php?pID=120
  4. ↑ https://washington.mfa.gov.hu/eng/page/history-of-new-embassy-building
  5. ↑ National Register of Historic Places nomination form
  6. ↑ Sacks O. Seeing Voices — 1990. — P. 27. — ISBN 978-0-520-06083-8
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ NNDB — 2002.
  9. ↑ University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
  10. ↑ Geni.com — 2006.
  11. ↑ а б https://japantoday.com/category/features/lifestyle/alexander-graham-bell-falls-asleep-meeting-emperor-meiji
  12. ↑ а б Alexander Graham Bell Laboratory Notebook, 1875-1876. World Digital Library. 1875-1876. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 24 липня 2013.
  13. ↑ Watson, Thomas A. The Birth and Babyhood of the Telephone. США. с. 15.
  14. ↑ Durrant, Damian (25 липня 2016). Individual Patents that Built Empires. ipstrategy.com.
  15. ↑ Иванов, Александр. Александр Грейам Белл (Alexander Graham Bell). telhistory.ru.

Посилання

[ред. | ред. код]


Альберт Абрагам Майкельсон Це незавершена стаття про науковця США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александер_Грем_Белл&oldid=42817334