Белькевич Дар'я Миколаївна
| Дар'я Белькевич | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Дар’я Бялькевіч | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Белькевич Дар'я Миколаївна біл. Бялькевіч Дар’я Мікалаеўна | |||
| Народилася | 30 січня 1993 (32 роки) с. Жировичі, Слонімський район, Гродненська область, Білорусь | |||
| Громадянство |  Білорусь | |||
| Національність | білоруси | |||
| Діяльність | письменниця артдиректорка редакторка | |||
| Alma mater | Білоруський державний економічний університет Білоруський колегіум | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Батько | Миколай | |||
|
| ||||
Дар'я Миколаївна Белькевич (біл. Дар’я Мікалаеўна Бялькевіч; нар. 30 січня 1993, с. Жировичі, Слонімський район, Гродненська область) — білоруська поетеса, організаторка культурних заходів.
Закінчила Білоруський державний економічний університет та Білоруський колегіум (спеціальність «філософія та література»)[1]. Працювала артменеджеркою та редакторкою сайту культурної організації «Арт Сядзіба», нині працює координаторкою проєктів у Білоруському ПЕН-центрі та молодшою науковою співробітницею в Літературному музеї Максима Богдановича.
Пише білоруською та російською мовами[2]. Публікувалася в часописах «Маладость», «Полымя»[3] та «Дзяяслів», газетах «Прапор юності» та «Вечерний Гродно». У 2021 році випустила першу книгу під назвою «Сльози на вітер» (біл. «Слёзы на вецер»)[4].
Учасниця різних літературних заходів Білорусі, України та Росії, зокрема фестивалю «Верші на асфальці», «Мистецького фестиваля "Ї"» (Тернопіль, Україна), переможниця слему «Сильне слово» (2014) та слему Білоруського колегіуму (2015), одна з організаторок поетичних вечорів «Погані гарні вірші», «Дорогий поет» та поетичного конкурсу «Рухавік». Також бере участь в організації фестивалю інтелектуальної книги Pradmova.
Номінантка на премію «Залаты апостраф. Дэбют» журналу «Дзяяслів» (2017). Фіналістка білорусько-німецького конкурсу сучасної поезії фонду Роберта Боша для молодих поетів (2017). Учасниця Резиденції молодого літератора у Вільнюсі [Архівовано 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
Вірші Дарії Белькевич перекладалися російською (Геннадієм Каневським)[5], німецькою та українською мовами (газета «Культура і життя»).
Деякі вірші та переклади Дарії Белькевич стали піснями. Пісні на вірші Дарії Белькевич:
- ↑ Паэтка Даша Бялькевіч: «Аднойчы я напісала верш, калі шукала выяву Шчары». Газета Слонімская (біл.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 січня 2022. [Архівовано 2022-02-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Концерт на скорую руку (вечер акустической музыки и поэзии в кофе-баре "Merci", Брест). Наш НеФормат (рос.). 9 липня 2017. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Будовіч, Яна (17 серпня 2020). Агляд літаратурных часопісаў. Звязда (біл.). Літаратура і мастацтва. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Смірнова, Дар’я. Салёная гарбата ў дажджлівы дзень. Звязда (біл.). Літаратура і мастацтва. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 20 лютого 2022.
- ↑ Каневский, Г. Вот они, а вот мы. Переводы современной беларусской поэзии. Полутона (рос.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
- Аудіозаписи віршів «Літрадыё» [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Добірка віршів у часописі «Дзеяслоў» [Архівовано 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Стаття на 34mag про сучасну поезію: 7 молодих поетів та поетес Білорусі [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю «Білоруська служба Радіо „Свобода“» [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Сторінка Дарії Белькевич на Facebook