Беляк Геннадій Йосипович
| Беляк Геннадій Йосипович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 28 березня 1978 Рихальське, Житомирська область | |
| Смерть | 19 травня 2014 (36 років) Слов'янськ, Донецька область | |
| Поховання | Ємільчинський район | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Генна́дій Йо́сипович Беля́к (28 березня 1978, с. Рихальське, Ємільчинський район, Житомирська область, Українська РСР — 19 травня 2014, Слов'янськ, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.
1992 року закінчив 9 класів Рихальської ЗОШ. Вчився на водійських курсах при районному відділенні Товариства сприяння обороні України, відслужив в армії. Працював у Державному підприємстві «Дослідне господарство «Рихальське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України». 2000 року одружився. Працював за різними робітничими професіями, останнім часом — в одній з київських фірм, дружина Ольга — на місцевому маслозаводі, виховували двох дітей.
З початком російської збройної агресії проти України рядовий запасу Геннадій Беляк призваний за мобілізацію 20 березня 2014 року. З весни 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України в районі Слов'янська.
Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А0281, м. Житомир.
19 травня 2014 року близько 4:30 російські терористи, з території дитячого садка, що поблизу залізничного вокзалу Слов'янська, обстріляли з міномету опорний пункт ротно-тактичної групи українських військ на горі Карачун, де розташований телерадіопередавальний центр. Солдат Геннадій Беляк помер від отриманих під час обстрілу поранень. Поранень дістали ще двоє бійців з Житомирщини[1].
21 травня в селі Рихальське прощались з Геннадієм Беляком та його батьком, який помер, їх поховали поряд[2]. Залишились дружина Ольга, донька Каріна 2000 р.н. та син Максим 2005 р.н.
- 19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- 21 січня 2015 року у Рихальській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Геннадію Беляку[4].
- ↑ В Слов'янську терористи обстріляли блок-пост із засідки у дитсадку, загинув житомирський десантник // «Житомир.info», 19 травня 2014. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ На Житомирщині простилися з десантником Геннадієм Беляком // Сайт Міністерства оборони України, 21 травня 2014
- ↑ Указ Президента України №599/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 15 червня 2017.
- ↑ У Ємільчинському районі відкрили меморіальну дошку на честь загиблого солдата 95-ї окремої аеромобільної бригади // Житомирська ОДА, 22 січня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- Беляк Геннадій Йосипович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Солдат Беляк Геннадій Йосипович [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
- Беляк Геннадій Йосипович // Сайт Ємільчинської РДА.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Солдати (Україна)
- Народились 28 березня
- Народились 1978
- Померли 19 травня
- Померли 2014
- Поховані в Ємільчинському районі
- Військовики 95-ї десантної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Ємільчинського району
- Померли у Слов'янську