Бенава Абдуррауф
| Бенава Абдуррауф | |
|---|---|
| Народився | 23 серпня 1913  |
| Помер | 11 січня 1985[1] (71 рік) або 21 січня 1985[2] (71 рік) |
| Країна | .svg){kind=small} Афганістан |
| Діяльність | поет, журналіст, політик, історик, дипломат |
| Галузь | історія[3], поезія[3], дипломатія[3] і література Афганістану[3] |
| Знання мов | пушту |
Бенава Абдуррауф (народився 23 серпня 1913 року, Кандагар) – афганський письменник і вчений.
Почав друкуватися в 1934 році. З 1947 по 1951 рік представляв Афганську Академію. Творчість Бенави спрямована проти застарілих звичаїв афганців. Він є автором збірок віршів з циклу «Гіркі роздуми» (1957 рік), «Хушгаль і Псарлай» (1958 рік); оповідань «Знедолена дівчина», «Жовта квітка» та ін.; книг «Теорія літератури» (1948 рік), «Пуштуністан» (1952 рік), «Хотакі» (1957 рік).[4]
- ↑ а б Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Бенава Абдуррауф. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 397.