Бенгальське Відродження

Бенгальське Відродження

Бенгальське Відродження у Вікісховищі

Бенгальське Відродження (Бенгальський Ренесанс) — течія в індійському мистецтві, що виникла на рубежі XIX-XX століть під впливом зростання місцевого національно-визвольного руху. До цієї течії відносять творчість художників О. Тагора, Н. Бошу, А. К. Халдара, Маниши і Мукула Де, К. Мазумдара, С. Гупти, С. Укіла та інших. Своєю метою ці художники ставили створення нового національного мистецтва. У цьому вони спиралися як досвід індійських настінних розписів і мініатюри, а й у традиції китайської і японської живопису. Так, у роботах Обоніндронатха Тагора (1871-1951) очевидно поєднання стилістичних прийомів національної мініатюри, європейської графіки та японського живопису, у роботах Нондолала Боша (1882-1966) представлена спроба поєднання традицій індійського стінопису, калігхатського. Для творів майстрів цієї течії характерні ліричність та стилізація. Багато хто з них присвячений сценам сільського життя та міфологічним темам.

З огляду на складність і різноманіття явища, званого «Бенгальським Відродженням» існують різні трактування цього феномена. Це і інтерпретація його як звернення до давньої спадщини, і тлумачення його як відродження на новому рівні давно минулої культури, і трактування його як спроби синтезу індійської спадщини із досягненнями західної цивілізації. Дослідженню цього явища присвячені праці істориків, істориків культури, мистецтвознавців, літературознавців, релігієзнавців та філософів.

Найбільшим представником Бенгальського Відродження є лауреат Нобелівської премії Рабіндранат Тагор. До представників релігійно-філософської думки Бенгальського Відродження відносяться також Раммохан Рой, Дебендронатх Тагор, Кешобчондро Сен, Вівекананда.

В рамках Бенгальського Відродження розглядають також діяльність таких індійських вчених як одного із творців квантової механіки та статистики Шатьендраната Бозе (1894-1974) та фізіолога рослин, фізика та біофізика Джагадіш Чандра Боше (1858-1937).

Література

• Скороходова Т. Г. Феномен Рабиндраната Тагора в контексте Бенгальского Ренессанса (к 150-летию со дня рождения) // Вопросы философии. — 2011. — № 5 (10 ноября). — С. 146—156.
• Скороходова Т. Г. Понимание Другого в философии Бенгальского Возрождения // Вопросы философии. — 2010. — № 2 (10 ноября). — С. 141—151.
• Скороходова Т. Г. Два ответа на британский Вызов: «брахманское возрождение» и Бенгальский Ренессанс // Религиоведение. — 2008. — № 1 (10 ноября).
• Скороходова Т. Г. Бенгальское Возрождение. Очерки истории социокультурного синтеза в индийской философской мысли Нового времени. — СПб., 2008. — 320 с.
• Скороходова Т. Г. Религиозный гуманизм Бенгальского Возрождения // Вопросы философии. — 2008. — № 8 (10 листопада). — С. 158—168.
• Скороходова Т. Г. Раммохан Рай, родоначальник Бенгальского Возрождения (опыт аналитической биографии). — СПб. : Алетейя, 2008. — 372 с. — ISBN 978-5-91419-063-4.
• Шептунова И. И. Обониндронатх Тагор и Нондолал Бошу — художники «Бенгальского Возрождения». — М. : Искусство Индии, 1969.
• Шептунова И. И. Живопись Бенгальского Возрождения. — М., 1978. — 127 с.
• Шептунова И. И. Очерки истории эстетической мысли Индии в новое и новейшее время. — М. : Наука, 1984.
• Sarkar Susobhan. Bengal Renaissance and Other Essays. New Delhi, 1970.
• Sivanath Sastri, A History of the Renaissance in Bengal: Ramtanu Lahiri, Brahman and Reformer, London: Swan, Sonnenschein (1903); Kolkata: Renaissance (2002)
• Sumit Sarkar. Calcutta and the ‘Bengal Renaissance’ // Calcutta: The Living City, Volume I: The Past / Sukanta Chaudhuri, ed. — Calcutta : Oxford University Press, 1990. — С. 95—105.