Бенджамін Апторп Гулд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенджамін Апторп Гулд
англ. Benjamin Apthorp Gould
Народився27 вересня 1824(1824-09-27)[1][2][…]
Бостон, США[1][4]
Помер26 листопада 1896(1896-11-26)[2][3][…] (72 роки)
Кембридж, Массачусетс, США[4]
ПохованняМаунт Оберн[6]
Країна США
Діяльністьастроном, письменник
Alma materГарвардський університет
Гарвардський коледж
Галузьастрономія
ЗакладDudley Observatoryd
Аргентинська національна обсерваторія
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Російська академія наук
Прусська академія наук
AAAS[7]
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія наук США
БатькоBenjamin Apthorp Gouldd
МатиLucretia Dana Gouldd[8]
У шлюбі зMary Apthorp Quincy Gouldd
ДітиAlice Bache Gouldd
Benjamin Apthorp Gould (1870–1937)d
Нагороди
Автограф
CMNS: Бенджамін Апторп Гулд у Вікісховищі

Бенджамін Апторп Гулд (англ. Benjamin Apthorp Gould, 27 вересня 1824, Бостон, Массачусетс, США — 26 листопада 1896, Кембридж (Массачусетс)) — американський астроном.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1844 році закінчив Гарвардський університет. У 1852 році заснував Відділ довгот при Береговій службі США і керував ним до 1867 року, в 1855—1859 роках — також директор обсерваторії в Олбані, в 1870—1885 роках — директор створеної ним Національній обсерваторії в Кордові (Аргентина).

Заснував Американський астрономічний журнал (Astronomical Journal; AJ) — одне з провідних астрономічних періодичних видань, що виходить у світ досі, в 1849—1861 і 1885—1896 рр. — його редактор. Журнал видається від імені Американського астрономічного товариства.

Першим запропонував використовувати телеграф для геодезичних робіт і в 1860 році цим методом визначив різницю довгот між Європою і Америкою. У 1866 році керував визначенням різниці довгот між Європою і Америкою.

У 1879 році опублікував атлас і каталог 10 649 південних зірок до 7-ї зоряної величини — «Аргентинську уранометрію».

Звернув увагу і вивчив (1879 рік) кільце з яскравих зірок, що оперезає небесну сферу і нахилене на 18° до галактичного екватора (це кільце пізніше було назване «поясом Гулда»), воно виявилося частиною місцевої системи Галактики (пояс виявив Джон Гершель у 1847 році).

У 1884 році опублікував зонний каталог на 73160 зірок. У 1886 видав Аргентинський загальний каталог на 32448 зірок.

Член Національної АН США, іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1875), член Лондонського королівського товариства (1891), Паризької АН, Бюро довгот в Парижі.

На його честь названо астероїд 7808 Баґулд[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Winslow E. Sketch of Professor B. A. Gould // Popular Science — New York: Bonnier Corporation, 1882. — Vol. 20. — ISSN 0161-7370; 0032-4647
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Гулд Бенджамин Апторп // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ https://books.google.de/books?id=Yp4WAQAAIAAJ&pg=PR27&dq=gould#v=onepage&q=gould&f=false
  8. ↑ Geni.com — 2006.
  9. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Гулд Бенджамин Апторп. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бенджамін_Апторп_Гулд&oldid=42200040