Бенедиктов Іван Олександрович

Бенедиктов Іван Олександрович
Народився	5 квітня 1902(1902-04-05) або 1902 село Нова Вичуга Кінешемского повіту Костромської губернії, тепер у складі міста Вічуга Іваноовської області, Російська Федерація
Помер	28 липня 1983(1983-07-28) або 1983 Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Науковий ступінь	доктор економічних наук
Знання мов	російська
Заклад	Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	комісар і старший політрук
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Олександрович Бенедиктов (нар. 23 березня (5 квітня) 1902(19020405), село Нова Вичуга Кінешемского повіту Костромської губернії, тепер у складі міста Вічуга Іваноовської області, Російська Федерація — 28 липня 1983, Москва) — радянський державний діяч, дипломат, міністр сільського господарства СРСР. Член ЦК КПРС (1939—1941, 1952—1971), кандидат у члени ЦК ВКП(б) (1941—1952). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го, 4—5-го скликань. Доктор економічних наук.

Біографія

Народився в родині поштового службовця — начальника поштово-телеграфної контори. Трудову діяльність розпочав у 1917 році чорноробом текстильної фабрики в селі Бонячках (нині місто Вичуга) Костромської губернії. У 1918—1920 роках — робітник сцени народного театру в місті Ардатові (тепер Мордовія).

У 1920—1923 роках — учень робітфаку імені Покровського в Москві. У 1923—1927 роках — студент економічного факультету Московської сільськогосподарської академії імені Тимірязєва.

У 1927—1928 роках — агроном-економіст в Наркоматі землеробства і Колгоспцентрі Узбецької РСР, заступник начальника планово-економічного бюро Наркомату землеробства Узбецької РСР. У 1928—1930 роках — заступник голови Колгоспцентру Узбецької РСР.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1931 роках — служба в Червоній армії, політичний керівник артилерійської батареї.

У грудні 1931—1932 роках — заступник директора Московського обласного тресту овочівницьких радгоспів. У 1932—1936 роках — директора Московського обласного тресту овочівницьких радгоспів.

У 1936—1937 роках — науковий співробітник Науково-дослідного колгоспного інституту.

У серпні 1937 — 21 квітня 1938 року — народний комісар зернових і тваринницьких радгоспів Російської РФСР. Одночасно, 5 березня  — 21 квітня 1938 року — заступник голови Ради народних комісарів Російської РФСР.

У квітні — 15 листопада 1938 року — 1-й заступник народного комісара землеробства СРСР.

15 листопада 1938 — 11 грудня 1943 року — народний комісар землеробства СРСР.

11 грудня 1943 — 19 березня 1946 року — 1-й заступник народного комісара землеробства СРСР.

19 березня 1946 — 4 лютого 1947 року — міністр землеробства СРСР.

4 лютого 1947 — 15 березня 1953 року — міністр сільського господарства СРСР. 15 березня 1953 року на четвертій сесії Верховної Ради СРСР Міністерство сільського господарства, Міністерство радгоспів, Міністерство лісового господарства, Міністерство заготівель були об'єднані в одне Міністерство сільського господарства і заготовок.

29 квітня — 1 вересня 1953 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Індії. Вручення вірчих грамот відбулося 4 липня 1953 року.

1 вересня — 21 листопада 1953 року — міністр сільського господарства і заготовель СРСР.

26 листопада 1953 — 2 березня (офіційно 17 жовтня) 1955 року — міністр сільського господарства СРСР.

2 березня 1955 — 30 травня 1957 року — міністр радгоспів СРСР. Одночасно, у грудні 1956 — 30 травня 1957 року — заступник Голови Державної економічної комісії Ради Міністрів СРСР з поточного планування народного господарства.

7 червня 1957 — 16 квітня 1959 року — міністр сільського господарства Російської РФСР і заступник голови Держплану Російської РФСР.

24 квітня 1959 — 12 квітня 1967 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Індії. Вручення вірчих грамот відбулося 26 червня 1959 року.

12 квітня 1967 — 19 січня 1971 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Югославії. Вручення вірчих грамот відбулося 25 травня 1967 року.

З листопада 1970 по липень 1971 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР з надзвичайних доручень.

З липня 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі Москви.

 Нагороди

• чотири ордени Леніна
• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Дружби народів
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За освоєння цілинних земель»
• медаль «Ветеран праці»
• медалі

Джерела

• Бенедиктов Иван Александрович [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)