Бенцаль Микола Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бенцаль Микола)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенцаль Микола Гнатович
Народився24 травня 1891(1891-05-24)
Курівці, нині Зборівського району Тернопільської області
Помер9 вересня 1938(1938-09-09) (47 років)
Коломия
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
Діяльністьрежисер, театральний діяч
У шлюбі зТеодозія Бенцалева, згодом — Олена Бенцаль-Карп'як
Дітисин Ярослав Бенцаль-Євшан

Мико́ла Гна́тович Бенца́ль (24 травня 1891, с. Курівці, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна — 9 вересня 1938, Коломия, нині Івано-Франківська область) — український актор, режисер, театральний діяч. Чоловік Теодозії Бенцалевої, згодом — Олени Бенцаль-Карп'як. Батько Ярослава Бенцаля-Євшана. Учень Йосипа Стадника, Леся Курбаса.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався у Львівській школі диригентів хору та гри на скрипці (19071908).

Працював актором у Народному театрі товариства «Українська бесіда» у Львові (1910—1924, з перервою), в «Тернопільських театральних вечорах» (1915—1917, від квітня 1916 — режисер). 19181919 — директор Тернопільського українського драматичного театру. Режисер Нового львівського театру (19191920), у Театрі Йосипа Стадника (19261929).

Працював актором і режисером у різних українських трупах, зокрема Івана Когутяка (1923), О.Міткевич (1925). Від 1930 був директором Театру імені Івана Тобілевича, який 1938 року в Косові об'єднався з театром «Заграва» Володимира Блавацького й діяв у Коломиї під назвою Театр імені Івана Котляревського[1].

Помер від серцевого нападу[1].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перша дружина — Теодозія Іванівна Бенцалева (1894—1919), українська акторка. Друга дружина — Олена Олександрівна Бенцаль-Карп'як (1901—1990), українська співачка оперети, драматична акторка. Діти:

  • Бенцаль Софія Миколаївна (1914) померла, проживши пів-року.
  • Ярослав Бенцаль-Євшан, (26.2.1916, Тернопіль — 21.7.1964) — політичний та громадський діяч. Член ОУН. Закінчив богословські студії. Провідник ОУН у Німеччині, член Закордонних Частин ОУН, голова Головної управи Центрального представництва української еміграції в Німеччині, голова Крайової управи Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української Національної Армії. Відповідальний редактор часопису «Шлях перемоги». Від 1953 — керівник Секретаріату Проводу Закордонних Частин ОУН. Похований на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф.
  • Іван Бенцаль, (1917, Тернопіль — 16.8.1941) — до 1940 р. студент Львівської політехніки, архітектура, в 1940 р. мл.командир РККА, командир артилерійського орудія 43 КАП, 16.08.1941 р. вироком Військового трибуналу 31-ї армії засуджений до ВМП.
  • Любомир Бенцаль ( — 1941) — пропав безвісти у м. Львів.

Бенцаль — багатоплановий актор, однаково майстерно виконував героїчні та комічні ролі.

Поставлені п'єси

[ред. | ред. код]

Уперше поставив: «Дівчина з Маслосоюзу» (1935), «Пригода в Черчі» (1938) Ярослава Барнича.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На могилі є погруддя-пам'ятник (скульптор С.Литвиненко).

У селі Курівці створено меморіальний музей Бенцаля.

Пам'ятна дошка на честь Леся Курбаса і Миколи Бенцаля (скульптори В.Козловський, Д.Пилип'як) встановлена 1991 на будинку Тернопільської обласної філармонії.

У Коломиї названо вулиця на честь Миколи Бенцаля.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Несподівана смерть нашого артиста [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Діло. — 1938. — 16 вересня.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]