Беньяміно Ді Джакомо

	Беньяміно Ді Джакомо
	Беньяміно Ді Джакомо
Особисті дані
Народження	13 листопада 1935 (88 років)
	Порто-Реканаті, Італія
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1952-1954	«Кастельфідардо»
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Беньяміно Ді Джакомо (італ. Beniamino Di Giacomo, нар. 13 листопада 1935, Порто-Реканаті) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за «Наполі» та «Інтернаціонале», а також за національну збірну Італії.

Чемпіон Італії. Володар Кубка чемпіонів УЄФА.

Клубна кар'єра

Народився 13 листопада 1935 року в місті Порто-Реканаті. Вихованець футбольної школи клубу «Кастельфідардо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1954 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 31 матчі чемпіонату.

Згодом відігравши протягом 1955—1957 років за СПАЛ, приєднався до «Наполі», в якому протягом чотирьох сехонів був основним гравцем атакувальної ланки.

Згодом з 1961 по 1962 рік грав за «Лекко» і «Торіно», після чого став гравцем «Інтернаціонале». Протягом двох сезонів, проведених в «Інтері» гравцем основного складу не став, утім здобув титули чемпіона Італії і володаря Кубка чемпіонів УЄФА.

З міланського гранта перейшов до значно скромнішої «Мантови», у складі якої взяв участь у понад сотні ігор протягом 1964–1968 років, після чого захищав кольори «Чезени» та «Анконітани».

Завершив ігрову кар'єру у нижчоліговій команді «Фано», за яку виступав протягом 1972—1973 років.

Виступи за збірну

1964 року провів свій єдиний матч у складі національної збірної Італії.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, очоливши тренерський штаб клубу «Фабріано». Згодом до кінця 1980-х років працював ще з низкою італійських нижчолігових команд.