Бенілюкський меморандум
| Історія Європейського Союзу | |
|---|---|
 | |
| до 1945 | |
| 1945-1957 | |
| 1958–1972 | |
| 1973-1993 | |
| 1993-2004 | |
| з 2004 | |
Портал «Європейський Союз» |
Бенілю́кський мемора́ндум — документ, розроблений трьома країнами Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) 18 травня 1955 року як засіб відновлення європейської інтеграції на ґрунті загального спільного ринку.
Провал Європейської оборонної спільноти (ЄОС) і Європейської політичної спільноти зупинив процес європейської інтеграції в 1954 році. У той момент Йоган Віллем Беєн (міністр закордонних справ Нідерландів) виступив з ініціативою відродити ідею, засновану на Ушської конвенції[en] 1932 року, яку він уже висунув у грудні 1952 та лютому 1953 року для Європейської політичної спільноти (ЄПС). Він запропонував, щоб країни-члени Європейської спільноти з вугілля та сталі розвивали спільний ринок без митних зборів чи імпортних квот замість галузевої інтеграції, яку вибрало ЄСВС.[1] 4 квітня 1955 року Беєн надіслав меморандум своїм колегам з країн Бенілюксу Полю-Анрі Спааку (Бельгія) і Джозефу Беху (Люксембург), у якому запропонував свою ідею митного союзу.[2][3]
Три міністри закордонних справ Бенілюксу зустрілися в Гаазі 23 квітня 1955 року. На основі меморандуму Беєна та меморандуму Жана Моне про атомну енергетику вони підготували проєкт спільного меморандуму для представлення своїм колегам з Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС). Вони завершили роботу над меморандумом 18 травня 1955 року і представили його урядам Франції, Німеччини та Італії 20 травня 1955 року. Вони запропонували провести міжурядову конференцію для підготовки інтеграції у сферах, зазначених у меморандумі, та обговорити шлях до загальної інтеграції європейської економіки.
У меморандумі країни Бенілюксу запропонували заснувати Економічну спільноту на основі загального спільного ринку та галузевого підходу до транспорту та енергетики, особливо атомної енергетики (останнє відповідало підходу, прийнятому з ЄСВС). Спільний ринок мав бути досягнутий шляхом поступового зниження торгових обмежень і митних тарифів. Окрім економічної сфери, меморандум пропонував інтеграцію також у соціальній та фінансовій сферах. Крім того, вони запропонували створити спільний (наднаціональний) незалежний орган влади.
Загальна асамблея Європейської спільноти вугілля та сталі, яка зібралася 14 травня 1955 року, вирішила, що на конференції в Мессіні, яка відбудеться пізніше того ж місяця, вони обговорять шляхи просування до європейської інтеграції.
- ↑ The Beyen Plan on CVCE.eu
- ↑ Winning the Peace: “Lost Treasure” of European Integration?, p. 465 [Архівовано 22 July 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Robert Marjolin, Europe in search of its identity (New York, Council on Foreign Relations, 1981), 37
- Меморандум Бенілюксу (18 травня 1955 р.) на сайті CVCE (Центр європейських досліджень).
- Лист міністра закордонних справ Нідерландів до його партнерів з ЄСВС (14 лютого 1953 р.) на веб-сайті CVCE (Центр європейських досліджень).
- План Беєна на сайті CVCE (Центр європейських досліджень).
- Реймонд Ф. Майкеселл, Уроки Бенілюксу та Європейського об’єднання вугілля та сталі для Європейського економічного співтовариства, The American Economic Review, Vol. 48, № 2, Доповіді та матеріали сімдесятої щорічної зустрічі Американської економічної асоціації (травень 1958 р.), стор. 428–441
