Перейти до вмісту

Бенґта Сунесдоттір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бенґта Сунесдоттір
швед. Bengta Sunesdotter Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася13 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1261 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьчерниця Редагувати інформацію у Вікіданих
РідФолькунги Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСуне Фолькессон[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиГелена Шведська (ХІІІ століття)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриКатаріна Сунесдоттер Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зСвантеполк Кнудссон Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиKatarina Svantepolksdotterd, Інгрід Свантеполксдоттер, Ingeborg Svantepolksdotter of Vibyd[1] і Ingegerd Svantepolksdotter of Viby, heiress, lady of Händelööd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Бенґта (лат. Бенедикта) Сунесдоттір Бьєльбська (швед. Bengta Sunesdotter ; пом.1261) — шведська шляхтянка й черниця. Жертва викрадення дівчини з Врети, де її, як і її матір, принцесу Гелену Шведську до неї, та її дочку Інґрід Свантеполксдоттер, викрав з абатства Врета (Vreta kloster) чоловік з метою шлюбу. Її викрадення стало темою народної пісні «Викрадення молодого Ларса» (Junker Lars klosterrov).[2][3]

Біографія

[ред. | ред. код]

Бенґта була дочкою принцеси Гелени й Суне Фолькессона, сестрою королеви Швеції Катаріни. Для навчання Бенґту помістили в абатство Врета.

У 1244 році її викрав Ларс Петерссон, юстиціар Естерйотланда, з яким вона подорожувала до Норвегії. Одна з теорій полягає в тому, що Ларс був онуком короля з династії Св. Еріка і хотів об’єднати цю династію з династією Бенґти Сверкерів. Можливо, він також мав проєкти на троні. Бенґта кілька років жила з Ларсом у Норвегії.

Після смерті викрадача принцеса повернулася до Швеції й одружилася з високопоставленим шляхтичем Свантеполком Кнутссоном, лордом Вібі. В цьому шлюбі народила кількох дочок, серед яких Інгрід та син Кнуд, який помер бездітним.[4][5][6][7]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. Helena. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2020.
  3. Vreta kloster. Wikisource. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2020.
  4. Sune Folkesson. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 1 квітня 2020.
  5. Katarina. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  6. Hans Gillingstam. Lars Petersson. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  7. Roger Axelsson. Svantepolk Knutsson. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 1 квітня 2020.

Інші джерела

[ред. | ред. код]
  • Agneta Conradi Mattsson (1998) Riseberga kloster, Birger Brosa & Filipssönerna (Vetenskapliga skrifter utgivna av Örebro läns museum) ISBN 91-85642-24-X
  • Dick Harrison (2002) Jarlens sekel - En berättelse om 1200-talets Sverige (Ordfront, Stockholm) ISBN 91-7324-999-8

Пов’язане читання

[ред. | ред. код]
  • Mia Korpiola (2009) Between Betrothal and Bedding: Marriage Formation in Sweden 1200-1600 (BRILL) ISBN 9789047426769