Бен Баррес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бен Баррес
англ. Ben Barres
Народився13 вересня 1954(1954-09-13)[1][2]
Вест-Орандж, Нью-Джерсі
Помер27 грудня 2017(2017-12-27)[1][2] (63 роки)
Стенфорд, Санта-Клара, Каліфорнія, США
·рак підшлункової залози
Країна США
Діяльністьнейронауковець, нейробіолог
Alma materМассачусетський технологічний інститут, Дартмутський коледж
Галузьнейробіологія
ЗакладСтенфордський університет
Університетський коледж Лондона
Науковий ступіньдоктор медицини, доктор філософії
Науковий керівникДевід Корі, Мартін Рафф[en]
ЧленствоНаціональна академія наук США[3]
Американська академія мистецтв і наук[4]
Відомий завдяки:дослідження гліальних клітин, перший трансгендер член Національної академії наук США
Нагороди
Особ. сторінкаmed.stanford.edu/profiles/Ben_Barres/
CMNS: Бен Баррес у Вікісховищі

Бен Баррес (народжений Барбара Баррес) — американський нейробіолог, відомий дослідженнями клітин глії в нервовій системі. Член Національної академії наук США. Трансгендер, змінив стать у 1997 році.[5]

Біографія

[ред. | ред. код]

Барбара Баррес народилася у штаті Нью-Джерсі, її батьки не мали вищої освіти. В родині було ще троє дітей.[6]

Барбара Баррес з дитинства цікавилася природничими науками та математикою. Це спонукало її поступити до Массачусетського технологічного інституту, де вона отримала ступінь бакалавра.[7]

Закінчила Дартмутський коледж 1979 року, здобувши ступінь доктора медицини.[5] Далі проходила резидентуру з нейрології в медичній школі Корнелльського університету.

Навчалася в докторантурі медичного факультету Гарвардського університету в лабораторії Девіда Корі (англ. David Corey)[7]. Постдокторантські дослідження здійснював у 1990-1993 роках в Університетському коледжі Лондона в лабораторії Мартіна Раффа[en][7][6].

Власну лабораторію отримала 1993 року в відділі нейробіології медичного факультету Стенфордського університету.[5] У 2008 році Баррес очолив відділ.[6][8]

У 1997 році пройшла операцію зі зміни статі.[8]

2013 року обраний до Національної академії наук США.[5]

У 2015 році в Барреса був діагностований рак підшлункової залози. Він помер від раку в грудні 2017 року.[9]

Науковий внесок

[ред. | ред. код]

Докторська дисертація Баррес була присвячена катіонним каналам гліальних клітин. На той час ними мало хто цікавився, тому Барбара власноручно розробляла підходи, що дозволяли розділити різні підтипи глії за допомогою антитіл.[6]

Постдокторські дослідження стосувалися методів відокремлення гліальних клітин від інших клітин мозку, зокрема Баррес вдалося довести, що олігодендроцити потребують контактів з іншими клітинами для виживання.[7] Баррес показала механізм контролю кількості олігодендроцитів при розвитку сітківки ока та їх ролі в утворенні синапсів між нейронами[6].

Одним з великих відкриттів лабораторії Барреса стало виявлення «реактивних астроцитів», або астроцитів класу A1, які викликають реакцію запалення в нервовій системі, та характеристика механізмів їх активації.[10]

Громадська активність

[ред. | ред. код]

Після операції зі зміни біологічної статі Баррес звернув увагу на те, як змінилося ставлення людей до нього. Зокрема після однієї з доповідей він випадково почув коментар з аудиторії, автор якого стверджував, що Бен виступає й веде дослідження краще, ніж його сестра Барбара, не усвідомлюючи, що це одна й та сама особа. Це дозволило йому порівняти відчуття людини, що перебуває в гендерних ролях жінки й чоловіка. Звідси в Барреса з'явилася необхідність боротися за рівність прав і можливостей, незалежно від статті та інших ознак.[10]

Баррес у багатьох публічних виступах приділяв 5-10 хвилин проблемам гендерної рівності та статевих переслідувань. При цьому, він робив це посередині виступу, а не у вступі чи наприкінці.[7]

У відповідь на виступ президента Гарвардського університету Ларрі Саммерса, в якому той заявив, що низька кількість жінок у науці пов'язана з їхніми внутрішніми особливостями, Баррес надрукував статтю в журналі «Nature», де навів приклади досліджень та власного досвіду щодо дискримінації жінок у науковому товаристві. Своїми виступами він привернув увагу до цієї проблеми.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://pantheon.world/profile/person/Ben_Barres
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/20029902.html
  4. ↑ https://www.amacad.org/person/ben-barres
  5. ↑ а б в г Huberman, Andrew D. (2018). Ben Barres (1954–2017). Nature. 553 (7688): 282—282. doi:10.1038/d41586-017-08964-1. ISSN 0028-0836.
  6. ↑ а б в г д Raff, Martin (2018). Ben Barres (1954–2017). Science. 359 (6373): 280—280. doi:10.1126/science.aas9270. ISSN 0036-8075.
  7. ↑ а б в г д Allen, Nicola J.; Daneman, Richard (2018). In Memoriam: Ben Barres. The Journal of Cell Biology. 217 (2): 435—438. doi:10.1083/jcb.201801019. ISSN 0021-9525.
  8. ↑ а б Genzlinger, Neil (29 грудня 2017). Ben Barres, Neuroscientist and Equal-Opportunity Advocate, Dies at 63. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 7 травня 2020.
  9. ↑ а б Cayouette, Michel (2018). Ben Barres (1954-2017). Development. 145 (6): dev164954. doi:10.1242/dev.164954. ISSN 0950-1991.
  10. ↑ а б Tessier-Lavigne, Marc (2018). Ben Barres (1954–2017). Developmental Cell. 44 (4): 413—414. doi:10.1016/j.devcel.2018.02.008. ISSN 1534-5807.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бен_Баррес&oldid=41655993