Беотійська війна
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (вересень 2024) |
Беотійська війна (395—386 рр. до н. е.) — збройний конфлікт у Стародавній Греції, в якому взяли участь головним чином Спарта і її союзники проти Беотійського союзу на чолі з Фівами, а також Афіни та інші грецькі міста-держави. Конфлікт був частиною ширшої боротьби за гегемонію у Греції в період після Пелопоннеської війни.
Основною причиною Беотійської війни стало прагнення Спарти зберегти гегемонію над Грецією після перемоги у Пелопоннеській війні. Фіви, які очолювали Беотійський союз, не бажали підкорятися Спарті та намагалися відновити свою незалежність. Афіни, ще одне потужне грецьке місто-держава, також шукали способів повернути втрачену під час Пелопоннеської війни владу і вплив.
Спалаху війни сприяло невдоволення низки грецьких полісів, які вважали, що Спарта зловживає своїм становищем, зокрема через втручання в справи Беотії та інших регіонів.
Беотійська війна тривала з 395 до 386 рр. до н. е. і була складною та непередбачуваною. На початковому етапі конфлікту Фіви разом з Афінами уклали союз із такими грецькими містами, як Коринф та Аргос, у так званому Коринфському союзі.
Спартанці, маючи велику армію та досвідчених полководців, як-от Агесілай II, вели агресивну військову кампанію. Проте Фіви, підсилені Афінами, змогли виступити проти спартанців і здобути низку перемог.
Битва при Коронеї (394 р. до н. е.)
[ред. | ред. код]Однією з найважливіших битв Беотійської війни була битва при Коронеї, де спартанські сили під проводом Агесілая II здобули перемогу над фівансько-афінською армією. Незважаючи на перемогу Спарти, конфлікт тривав, оскільки супротивники продовжували чинити спротив.
Війна закінчилася у 386 р. до н. е. укладенням Анталкідового миру, який було нав'язано грецьким містам за посередництва Персії. Умови миру закріпили владу Спарти, проте під контролем персів залишалися грецькі міста Малої Азії. Беотійський союз було розпущено, що призвело до тимчасової втрати незалежності Фів.
Беотійська війна виснажила сили обох сторін. Хоча Спарта офіційно здобула перемогу, ціна війни була високою: Спарта втратила частину своїх союзників і втратила домінуюче положення в Греції на тривалий час.
Сторони | Сили | Втрати |
---|---|---|
Спарта та союзники | ~15 000 піхоти, 5000 кінноти | ~2000-3000 |
Беотійський союз, Афіни | ~12 000 піхоти, 3000 кінноти | ~2500-3500 |
Коринф, Аргос, Афіни | ~10 000 піхоти | ~1500-2000 |
Після Анталкідового миру Беотійський союз було розпущено, а Фіви втратили значний вплив у Греції. Спарта змогла зберегти свою гегемонію, але війна підірвала її ресурси та призвела до зростання антиспартанських настроїв в інших грецьких містах.
Проте гегемонія Спарти тривала недовго: вже за кілька десятиліть Фіви під проводом полководця Епамінонда здобули перемогу над спартанцями у битві при Левктрах в 371 р. до н. е., що стало початком кінця спартанської гегемонії в Греції.
- Buck, Robert J. Boiotia and the Boiotian League, 432—371 B.C.. University of Alberta Press, 1994.
- Xenophon. Hellenica. Penguin Classics, 1967.
- Hornblower, Simon. The Greek World, 479—323 BC. Routledge, 2002.