Берегове (Ялтинський район)
| селище Берегове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Ялтинський район |
| Рада | Сімеїзька селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA01200270020097082 |
| Основні дані | |
| Засновано | 8-9 ст. |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 0.269 км² |
| Населення | ▼390 (на 2016 рік)[1] |
| Густота | 1449.81 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 98687 |
| Телефонний код | +380 654 |
| Географічні координати | 44°24′32″ пн. ш. 33°54′25″ сх. д.H G O |
| Висота над рівнем моря | 77 м[2] |
| Водойма | Чорне море
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Севастополь |
| До станції: | 51,2 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 31 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 78 км |
| - автошляхами: | 95,7 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 98687, смт Сімеїз, вул. Радянська, 38 |
| Голова селищної ради | Костенко Кирило Віталійович |
| Карта | |
  Берегове | |
 Берегове | |
| |
|
| |
Берегове́ (до 1960-х — Кастро́поль; раніше — Кастропуло, крим. Kastropulo, грец. Καστρόπουλο) — селище в Україні, у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим. Розташоване на захід від смт Паркове, за 10,5 км від Сімеїза, поблизу автотраси Севастополь—Феодосія, за 105 км від залізничної станції Севастополь. Берегове пов'язане з райцентром Ялтою автобусним сполученням (автошлях Н19).
478 осіб, з яких росіяни — 80 %, українці — 20 %.
Селище розділене на дві історично сформовані частини: Верхній Кастрополь, розташований західніше, і Нижній Кастрополь або просто Кастрополь, розташований східніше.
У Верхньому Кастрополі розташована житлова одноповерхова садибна забудова, велика VIP-резиденція, а також православний храм (УПЦ), освячений на честь Казанської ікони Божої Матері. Біля храму є мінеральне джерело.
Нижче рівня будівель Верхнього Кастрополя над морем розташована скеля Іфігенія. Гірський масив висотою 120 м і довжиною 450 м є мисом, що відокремлює Кастрополь від селища Олива. Основу скелі складає вулканічний конус, складений відкладеннями вулканічного попелу з включенням вулканічних бомб, які відносяться до вулканізму верхній епохи Юрського періоду (150 млн років тому). Масив скелі розділений крутосхилою ущелиною-розломом на дві частини — східну, іменовану власне Іфігенія, і західну, відому також як скеля Дракон; вершина останньої покрита характерними кам'яними піками. На східній вершині скелі розташований пам'ятник у формі хреста. До схилу східної вершини Іфігенії на рівні 50 м нижче її верхньої точки з тиловій (щодо моря) сторони підходить виток верхньо-кастропольского серпантина. Звідси похилим боком скелі неважко зробити підйом на необладнаний оглядовий майданчик біля пам'ятника-хреста. Назва скелі пов'язана з міфом про Іфігенію в Тавриді і присвоєна скелі місцевим дачевласником Д. Первушиним на рубежі XIX-ХХ століть.
У Нижньому Кастрополі розташована приватна забудова, орієнтована на здачу відпочиваючим, а також приморська курортна зона. Ця зона складається з групи будівель пансіонату «Кастрополь», пляжу даного пансіонату, кілька готелів і міні-готелів, кількох садиб VIP-рівня.
Окрім того, між Нижнім і Верхнім Кастрополем розташована кілометрова зона лісу. У лісовій зоні зростають сосна кримська, сосна звичайна, фісташка туполистна, держи-дерево колюче, кипарис вічнозелений, ялівець звичайний, ялівець козацький, ладанник кримський, іглиця понтійська тощо. Нижня надпляжна тераса лісової території багато років активно використовується для наметового приморського відпочинку під контролем Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Незважаючи на заповідний статус, лісова зона Кастрополь з 2000-х років активно забудовується комплексами готелів і особняків.
На північ від автотраси Севастополь — Ялта над Кастрополь височіє Кастропольська стіна або Кастропольський кант — одна із західних частин звернених до моря скелястих обривів Ай-Петринської яйли. Відносна висота скелястої стіни досягає 200 м, верхня її лінія від рівня моря досягає висоти 700—900 м. Східним кордоном Кастропольської стіни є розлом популярної у альпіністів гори Морчека, західним кордоном — пам'ятка природи та історії перевал Шайтан-Мердвен. У літературі нерідко поєднують Кастропольску стіну і розташовану на захід від Шайтан-Мердвена Байдарську стіну під єдиною назвою Байдаро-Кастропольська стіна.
Історія селища веде початок із середньовіччя, коли на його місці, на мисі скелі Іфігенія, в VIII—X ст. існував християнський монастир та грецьке селище Кастропуло.[3]
На карті 1842 року Кастропуло вже позначений під викривленою назвою «Кастрополь».[4]
У нижньому Кастрополі, в маєтку Н.Первушина, в 1903 р. розташовувалася штаб-квартира дослідницької партії на чолі з М.Гаріним-Михайлівським, яка розробляла маршрут південнобережної залізниці.
Із березня по листопад 1903 р. експедиція склала 84 варіанти дороги. Намічалося вже в 1904 р. почати будівництво, але цьому перешкодили російсько-японська війна, що почалася в 1904 р., а потім — революційні події. У 60-х рр. за матеріалами М.Гаріна-Михайловського була побудована нова траса Севастополь—Феодосія.
Нині на місці маєтку Н.Первушина побудований пансіонат «Кастрополь». Поряд — декілька будинків для обслуги. Основна частина жителів смт. проживає у Верхньому Кастрополі в приватних будинках.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
- ↑ Прогноз погоди в смт. Берегове
- ↑ Білецький А. О. Греческие элементы в географических названиях Крыма [Архівовано 2021-05-22 у Wayback Machine.]. В кн. «Этимология», М., 1969 г. стр. 202.
- ↑ Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 1 квітня 2016.
- Спільнота Кастрополь-Крим(рос.)
- Берегове за горами Криму[недоступне посилання з лютого 2019]
- Фото Кастрополя [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Скелелазіння на Кастропільській стіні [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Скеля Іфігенія (фото, опис) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.