Береговий Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Береговий Олександр Іванович
Народження5 грудня 1923(1923-12-05)
Сімферополь, РСФРР, СРСР
Смерть19 лютого 1994(1994-02-19) (70 років)
 Сімферополь, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, портрет і пейзаж
НавчанняКримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1948)
Діяльністьхудожник
ВчительАвсіян Йосип Абрамович, Щеглов Михайло Михайлович і Крошицький Михайло Павлович
ЧленСпілка радянських художників України
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Олександр Іванович Берегови́й (нар. 5 грудня 1923, Сімферополь — пом. 19 грудня 1994, Сімферополь) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1960 року[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 грудня 1923 року в місті Сімферополі. Закінчив вісім класів середньої школи. Під час німецько-радянської війни залишався в окупації, навчався у Кримському художньо-промисловому училищі. Після звільнення Криму, з квітня 1944 року по вересень 1945 року, служив у Червоній армії. Брав участь у боях по відвоюванню Латвійскої РСР та Естонської РСР[1]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[2].

Упродовж 1945—1948 років навчався на художньо-педагогічному відділенні Кримського художньогго училища імені Миколи Самокиша, де його викладачами були зокрема Йосип Авсіян, Михайло Щеглов, Михайло Крошицький.

Надалі жив у Сімферополі, працював художником-живописцем у товаристві «Кримхудожник», оформляв книги для «Кримвидаву». З 21 листопада 1962 року по 14 травня 1965 року був членом правління Кримького відділення Спілки художників України[1]. Мешкав у будинку на Заводському провулку, № 14/30. Помер у Сімферополі 19 грудня 1994 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису (створював портрети, пейзажі) і станкової і книжкової графіки. Серед робіт:

живопис
  • «На фронтовій дорозі» (1946);
  • «Збирання врожаю» (1949);
  • «На фронт» (1950);
  • «Ремісники на відновленні Севастополя» (1950);
  • «Вихідний день» (1951);
  • «Ставок» (1953);
  • «Тракторист» (1954);
  • «Українська дівчина» (1954);
  • «Колгоспний бригадир» (1955);
  • «У долині» (1955);
  • «Портрет дівчини» (1956);
  • «Після роботи» (1957);
  • «До вечора» (1957);
  • «Партизани» (1958);
  • «Спекотний день» (1960);
  • «Перші краплі дощу» (1962);
  • «Сутінки» (1967);
  • триптих «Три штурми Перекопу» (1968);
  • «Тиша» (1969);
  • «Чабан» (1971));
  • «Пізній вечір» (1974);
  • «Студент» (1975);
  • «Аня» (1977);
  • «Портрет швачки-мотористки Л. М. Макрілі» (1984);
графіка
  • серія «Севастопольські замальовки» (1950—1952, картон);
  • «На будівництві Сімферопольського водосховища» (1953, картон);
  • «Передова пташниця радгоспу „Південний“ М. Кравченко» (1959, картон);
  • «На прополі» (1959—1960, темпера);
  • «Після дощу» (1960, темпера);
  • «У долині села Партизанського» (1961, темпера);
  • «Тарас григорович Шевченка» (1964, темпера);
  • «На рисовому полі» (1980, темпера).

Для «Кримвидаву» оформив книги:

Брав участь у міських і республіканських виставках з 1950 року. 1951 року, з ескізом «Зимовий вечір. Олександр Пушкін і няня», брав участь у Всеросійському конкурсі на найкращий ескіз тематичного твору, де отримав заохочувальну премію[1].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]