Берег (морський)

Бе́рег — частина земної поверхні, в межах якої простежується постійна взаємодія суші та моря. Форми та обриси рельєфу залежать від вікових вертикальних рухів рівня моря. Велику роль у розвитку береги відіграють морські течії, припливи та відпливи, морські хвилі. Останні руйнують край суші або нагромаджують біля берегів рухомі наноси. Всі берега морів поділяють на дві великі групи:

• намивні, або акумулятивні
• корінні
  • молоді (скидові), майже не змінені морем
  • утворені з досить стійких кристалічних порід
  • абразійні, що піддаються інтенсивному розмиву

Вивчення динаміки берегів має велике значення для їх укріплення, портобудування, навігації тощо.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Берега / П. А. Каплин, О. К. Леонтьев, С.А, Лукьянова, Л. Г. Никифорова. М., Мысль, 1991, 479 с. ISBN 5-244-00449-2.