Бережнюк Максим Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Бережнюк
Бережнюк Максим Павлович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження30 серпня 1986(1986-08-30) (38 років)
Місце народженняРівне, УРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ПрофесіяФольклорист
ОсвітаРівненське музичне училище і КНУКіМ
Інструментисопілка, денцівка, дводенцівка, окарина, телинка, пан-флейта, дримба, кавал, флояра, бансурі, турецький ней, ріжок, хулусі, баву, дуда (українська волинка), галісійська гайта, сакпіпа, шалмей, цинк, вірменський дудук, тощо
Моваукраїнська
Жанрфольк, фольк
Гурт«The Doox», «Kyiv Ethno trio», «BALAMUTY», «Veseli vujky», «Хорея Козацька»
Співпраця«Ляпіс Трубєцкой», ТНМК, «ВВ», «Ле Гранд Оркестр» Олега Скрипки, ЯрмаК, Ілларія, , Ярослав Джусь, KARNA, Гайдамаки.
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка

Максим Бережнюк (нар. 30 серпня 1986, Рівне) — український музикант-віртуоз, виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст, співзасновник гуртів «The Doox», «Kyiv Ethno trio»[1][2], «BALAMUTY»[3] та «Veseli vujky»[4][5], учасник гурту стародавньої музики «Хорея Козацька». Асистент-викладач Київського національного університету культури і мистецтв.

Віртуозно володіє грою на традиційних духових інструментах України та світу, яких опанував близько 50 видів. Колекція музиканта налічує більше, ніж 100 відомих і рідкісних народних духових інструментів: сопілка, денцівка, дводенцівка, окарина, телинка, пан-флейта, дримба, кавал, флояра, бансурі, турецький ней, ріжок, хулусі, баву, дуда (українська волинка), галісійська гайта, сакпіпа, шалмей, цинк, вірменський дудук, тощо.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 30 серпня 1986 року у м. Рівному.

Освіта

[ред. | ред. код]

У 2001 — закінчив клас Михайла Дітчука у Рівненській музичній школі №2.

2005 закінчив Рівненського музичного училища за класом сопілки та Пан флейти, клас викладача Ігоря Федорова.

2010 — закінчив факультет музичного мистецтва за спеціальністю «Фольклор» у Київському національному університеті культури і мистецтв. Клас професора Раїси Гусак — традиційні українські народні духові інструменти. Традиційний спів вивчав у класі Івана Синельникова (ансамбль «Кралиця»).

Творчий шлях

[ред. | ред. код]
Максим Бережнюк зі своїми музичними інструментами.

Творчий шлях Максима Бережнюка розпочинався із традиційної музики Карпат і Волині, завдяки збереженню і відтворенню якої, музикант отримав чималу популярність на сучасній українській фольк-сцені.

З перших і вагомих досягнень духовика варто згадати його діяльність як соліста Київського академічного ансамблю української музики «Дніпро», участь у етно-рок гурті «Камо Грядеши»[6], в альтернативному фольк-рок гурті «Merva», у фольклорному ансамблі «Кросна»[7], також співпрацю із «SkyTrix»[8], співзаснування колективів «Веселі Вуйки», «BALAMUTY» та «Kyiv Ethno trio».

Також, він співпрацював із гуртами «Ляпіс Трубєцкой», ТНМК, «ВВ», «Ле Гранд Оркестр» Олега Скрипки, Karna, з репером Ярмаком. Співачками Ілларією, Антоніною Матвієнко, бандуристами Романом Гриньківим, Ярославом Джусем.

Максим брав участь у проекті «Візерунчасті пісні» із Сусанною Карпенко та Сергієм Охримчуком. Грав у творчих дуетах із бандуристом Ярославом Джусем і піаністом Максимом Шоренковим.

Музикант неодноразово був лауреатом Всеукраїнських і Міжнародних фестивалів. Як сольний виконавець відвідав безліч міст України та світу. Серед них: Литва, Чехія, Франція, Німеччина, Болгарія, Канада, Швеція, Польща тощо.

Посилання

[ред. | ред. код]

Сторінки Максима Бережнюка в соцмережах

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ютуб-канал Kyiv Ethno Trio. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
  2. Kyiv Ethno Trio на Фейсбуці
  3. Баламути. Музичний гурт: народна музика, танці, ігри, забави.
  4. Веселі Вуйки на Фейсбуці
  5. Ансамбль Веселі Вуйки. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
  6. Камо Грядеши - Три користі HD
  7. Фольклорсний ансамбль «Кросна»
  8. Гурт SkyTrix (Київ). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 8 січня 2021.