Перейти до вмісту

Березанський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Березанський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Миколаївська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Миколаївська область
Код КОАТУУ: 4820900000
Утворений: 1923
Ліквідований: 19.07.2020[1]
Населення: 23 357 (на 1.02.2016)
Площа: 1378 км²
Густота: 17.3 осіб/км²
Тел. код: +380-5153
Поштові індекси: 57400—57464
Населені пункти та ради
Районний центр: Березанка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 16
Смт: 1
Селища: 4
Села: 45
Районна влада
Вебсторінка: Березанська РДА
Адреса: 57400, Миколаївська обл., Березанський р-н, смт. Березанка, вул. Центральна, 33
Мапа
Мапа

Березанський район у Вікісховищі

Береза́нський райо́н — колишній район. Розташовувався у південній частині Миколаївської області в зоні південного степу України. Районний центр — селище міського типу Березанка. Територія району становила 1,38 тис. км². 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Район був розташований на узбережжі Чорного моря. Територія його витягнута з півночі на південь на 50 км та із заходу на схід на 30 км. Район розташований у межах природних підзон:

  • до степу південного відноситься північна частина Березанського району;
  • до степу сухого — південна частина Березанського району.

Район межував з Одеською областю, Миколаївським, Веселинівським та Очаківським районами Миколаївської області. З півдня територія району омивається водами Чорного моря, західне узбережжя омиває Тилігульський лиман, південно-східне узбережжя омивається водами Березанського лиману.

Одеська область
(Березівський район)
Веселинівський район Миколаївський район
Одеська область
(Лиманський район)
Одеська область
(Лиманський район)
Чорне море Очаківський район

Рельєф району рівнинно-хвилястий. В геоморфологічному відношенні територія району знаходилася, в основному, на первинно акумулятивній рівнині Причорноморської низовини. Прибережні смуги лиманів та самого Чорного моря перетинаються короткими, але широкими та глибокими балками. Річки району: Балка Суха Злодійка, Балка Атаманка.

У районі 1 селище міського типу і 49 сільських населених пунктів.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат району континентальний, дуже теплий, посушливий. Середньорічна температура повітря — +9,2 С°. Тривалість безморозного періоду — 160—205 днів, вегетаційного — 215—225 днів.

Переважаючими вітрами в холодний період є північно-східні, в теплий — північно-західні, з середньорічною швидкістю 4,2-4,3 м/сек. В окремі роки, особливо ранньою весною, швидкість вітру набуває значної сили (понад 15 м/сек і більше). Інколи вітри переходять у пилові бурі, видуваючи ґрунт та пошкоджуючи сільськогосподарські культури. Число днів з сильним вітром 10-20 днів, а з пиловими бурями — 2 дні.

Сума опадів за рік — 340 мм. Найбільша кількість опадів випадає на червень, найменша — на березень. Основна частина опадів (70 %) випадає в теплий період року, переважно у вигляді злив, які спричиняють полягання посівів, створення ґрунтової кірки і викликають водну ерозію ґрунтів.

Сніговий покрив нестійкий, середня висота його в період найбільшого нагромадження (лютий) досягає 3-6 см. Кількість днів зі сніговим покривом — 40-60. Промерзання ґрунту починається в перших числах грудня і становить 38-43 см. Максимальна глибина промерзання — 120—140 см, мінімальна — 10-20 см. Повне розмерзання ґрунту спостерігається у середині березня.

Відносна вологість повітря за рік дорівнює 60-70 відсотків, яка в теплий період зменшується до 40 відсотків.

Флора

[ред. | ред. код]

Природна рослинність на території району лишилася на схилах, днищах балок та на незначних ділянках заплав річок, що використовуються як пасовища. Трав'яний покрив на схилах дуже зріджений і не завжди уберігає від ерозії. Тут зустрічаються типчина, тонконіг бульбистий, лобода татарська, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, люцерна, житняк, костриця овеча, молочай, чебрець, полин австрійський і такі однорічники як стоколос, гусятник малий, конюшина польова, вероніка весняна, роговик український. Влітку, коли злаки вигорають, у рослинному покриві переважає різнотрав'я, представлене найбільш ксерофітними видами — гвоздикою, віниччям розлогим, польовими волошками та полином.

На днищах балок і на заплавах річок, де умови зволоження сприятливі для розвитку вологолюбної рослинності, ростуть пирій повзучий, молочай лозовий, осока, тонконіг бульбистий, вузьколистий та інші. На засолених ґрунтах заплав ростуть солевитривалі рослини — кермек, айстра солончакова, солянка.

Заболочені ділянки заплав вкриті заростями очерету, рогози та осоки. На подових землях ростуть пирій повзучий, пирій подовий, осока, гірчак подовий, молочай лозовий, спориш, ромашка.

Природної деревної рослинності на Березанщині майже немає.

Історія

[ред. | ред. код]

Утворений 7 березня 1923 року як Анатоліївський р-н (з центром в с. Анатолівка) Одеської округи[2]; район був ліквідований у 1962 р.[3][4][5] та відновлений у грудні 1966 року[6].

Транспорт

[ред. | ред. код]

Районом проходив автошлях E58.

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[7]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 11 821 2582 1754 3656 2877 922 30
Жінки 13 320 2461 1618 3810 3422 1848 161


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[8]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 22136 88,05 %
росіяни 1504 5,98 %
молдовани 566 2,25 %
гагаузи 224 0,89 %
вірмени 151 0,60 %
інші 560 2,23 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 22342 88,87 %
російська 2078 8,27 %
молдовська 273 1,09 %
гагаузька 131 0,52 %
вірменська 128 0,51 %
інші 189 0,75 %

Населення району станом на січень 2015 року налічувало 23 566 осіб, з них міського — 4 127 (власне Березанка), сільського — 19 439 осіб[9].

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У районі на обліку перебуває одна пам'ятка архітектури, та 37 — історії.

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Березанського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 55,08 % (проголосували 10 354 із 18 798 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 44,69 % (4 627 виборців); Сергій Тігіпко — 14,57 % (1 509 виборців), Юлія Тимошенко — 11,78 % (1 220 виборців), Олег Ляшко — 5,96 % (617 виборців), Вадим Рабінович — 5,27 % (546 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,58 %.[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Постанова ВУЦВК № 18-19 (310) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
  3. s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 44–45.
  5. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 115–116.
    (рос.)
  6. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 516.
  7. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. [Архівовано 2021-09-27 у Wayback Machine.]
  8. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 26 лютого 2024.
  9. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 22 червня 2016. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.]
  10. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]