Береза Зиновій Іванович
Зиновій Іванович Береза | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 29 липня 1933 (91 рік) Женів | |||
Країна | Україна | |||
Жанр | художня кераміка | |||
Навчання | Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
| ||||
Зино́вій Іва́нович Бере́за (нар. 29 липня 1933, Женів) — український художник-кераміст; член Спілки художників України з 1971 року, член Львівської обласної організації Українського товариства глухих[1]. Батько художника-кераміста Ігоря Берези.
Народився 29 липня 1933 року в селі Женіві (тепер Золочівський район Львівської області, Україна). В дитинстві втратив слух. Після німецько-радянської війни навчався в спецшколі-інтернаті, у 1952 році закінчив Львівську художню школу; у 1957 році — відділ художньої кераміки Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша[1]; у 1965 році — Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Роман Сельський, Еммануїл Мисько, Іван Якунін).
З 1957 року працював на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці.
Працює в галузі художньої кераміки, майстер керамічного розпису на декоративних пластах, тарелях тощо. Створив сувенірні кухлі, глеки, штофи, вази, кубки, попільнички, сувеніри присвячені ювілеям Львова і Києва, Олімпійським іграм у Москві. Роботи виконані з кам'яної маси та металу із застосуванням поливи, емалі, солі у техніці карбування і гальванопластики. Серед робіт:
- вази «700-річчя Львова» (1957), «Диня» (1962), «Закарпатська» (1963), «Т. Г. Шевченко» (1964);
- куманці «Гуцульський» (1959), «Ювілейний» (1964);
- декоративні пласти — «Бандуристка» (1964), «Перебендя» (1964);
- барельєфи «Бандурист» (1964), «Бандуристка(1964), «Юність Карпат» (1968);
- композиції — «В саду» (1997), «Три постаті» (2001);
- декоративні скульптури — «Пророк» (1998), «Кінь» (2002).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1959 року, всесоюзних з 1975 року та міжнародних:
- Прага, Чехословаччина (1968);
- Валлоріс, Франція (1980).
Персональна виставка відбулася у Львові до 50-річчя художника у 1983 році.
Твори художника зберігаються у фондах Музею етнографії і художнього промислу, Національному музеї у Львові, Музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї-заповіднику імені Тараса Шевченка у Каневі.
- ↑ а б «Наше життя». В. Яремко. Щедрість душі й жар серця. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- «Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь». Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — С. 373. (рос.)
- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
- Чегусова З. А. Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен: Альбом-каталог. — Київ, 2002.
- З. А. Чегусова. Береза Зиновій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
- Народились 29 липня
- Народились 1933
- Уродженці Золочівського району Львівської області
- Члени Національної спілки художників України
- Випускники Львівського коледжу декоративного і ужиткового мистецтва
- Випускники Львівської національної академії мистецтв
- Глухі
- Українські художники-керамісти
- Українські художники
- Радянські художники
- Художники XX століття
- Художники XXI століття
- Художники Львова