Березневі іди (фільм)
Березневі іди | |
---|---|
англ. The Ides of March | |
Жанр | драма |
Режисер | Джордж Клуні |
Продюсер | Джордж Клуні Ґрант Геслоу Браян Олівер Леонардо ДіКапріо |
Сценарист | Джордж Клуні Ґрант Геслоу Боу Віллімон |
На основі | п'єси «Фараґут-норт» Боу Віллімона |
У головних ролях | Раян Ґослінг Джордж Клуні Філіп Сеймур Гоффман Пол Джіаматті Еван Рейчел Вуд |
Оператор | Федон Папамікаель |
Композитор | Александр Деспла |
Монтаж | Стівен Меріон |
Кінокомпанія | Cross Creek Pictures Exclusive Media Group Smokehouse Pictures Crystal City Entertainment |
Дистриб'ютор | світ — Sony Pictures Entertainment |
Тривалість | 101 хв |
Мова | англійська |
Країна | США |
Рік | 2011 |
Дата виходу | Італія — 31 серпня 2011 (прем'єра)[1] Україна — 16 лютого 2012[2] |
Кошторис | $12,5 млн[3] |
Касові збори | $75,993,061[4] |
IMDb | ID 1124035 |
Рейтинг | IMDb: MPAA: R[5] |
Сайт фільму | |
Березневі іди у Вікісховищі |
«Березневі іди» (англ. The Ides of March) — американська політична драма режисера Джорджа Клуні (також був сценаристом і продюсером), що вийшла 2011 року. У головних ролях Раян Ґослінг, Джордж Клуні, Філіп Сеймур Гоффман.
У назві фільму міститься відсилання до історичної події. Березневими ідами називають день 15 березня за давньоримським календарем. Ця дата здобула популярність в історії, оскільки цього дня в 44 до н. е. відбулося вбивство Юлія Цезаря. Змовники (організаторами були Р. Касій, М. Брут, Д. Брут та інші), остерігаючись посилення монархічних прагнень Цезаря, убили його у будівлі курії Помпея (Рим), у день засідання Сенату.
Продюсерами фільму також були Ґрант Геслоу, Браян Олівер, Леонардо ДіКапріо[6]. Вперше фільм продемонстрували 31 серпня 2011 року в Італії на Венеційському кінофестивалі[1]. В Україні прем'єра фільму відбулась 16 лютого 2012 року[2].
Стівен Меєрс працює у виборчій президентській кампанії Майка Морріса. Під час своєї роботи його ідеалістичні уявлення розвалюються, зіткнувшись із брудними політичними методами.
Актор | Персонаж | Роль |
---|---|---|
Раян Ґослінг | Стівен Меєрс (англ. Stephen Meyers) | керівник передвиборчої кампанії Майка Морріса, молодший, а потім старший |
Джордж Клуні | Майк Морріс (англ. Mike Morris) | губернатор Пенсильванії, кандидат на пост президента від Демократичної партії |
Філіп Сеймур Гоффман | Пол Зара (англ. Paul Zara) | керівник виборчої кампанії Майка Морріса, керівник Стівена Меєрса |
Пол Джіаматті | Том Даффі (англ. Tom Duffy) | керівник виборчої кампанії опонента |
Еван Рейчел Вуд | Моллі Стернс (англ. Molly Stearns) | стажер на виборчій кампанії Майка Морріса |
Маріса Томей | Іда Горовіц (англ. Ida Horowicz) | репортер видання New York Times |
Джеффрі Райт | Франклін Томпсон (англ. Franklin Thompson) | сенатор-демократ із Північною Кароліни |
Макс Мінгелла | Бен Харпен (англ. Ben Harpen) | член передвиборчого штабу Морріса |
Дженніфер Елі | Сінді Морріс (англ. Cindy Morris) | дружина Морріса |
Грегорі Ітцін | Джек Стернс (англ. Jack Stearns) | батько Моллі, колишній сенатор |
Фільм отримав загалом позитивні відгуки: Rotten Tomatoes дав оцінку 85 % на основі 215 відгуків від критиків (середня оцінка 7,4/10) і 73 % від глядачів із середньою оцінкою 3,6/5 (56 647 голосів)[7], Internet Movie Database — 7,2/10 (119 801 голос)[3], Metacritic — 67/100 (43 відгуки критиків) і 7,1/10 від глядачів (225 голосів)[8].
Під час показу у США, що почався 7 жовтня 2011 року, фільм показали у 2 199 кінотеатрах, де він зібрав $10 470 143, що на той час дозволило йому зайняти друге місце серед усіх прем'єр. Показ протривав 98 дні (14 тижнів) і закінчився 12 січня 2012 року, зібравши у прокаті в США $40 962 534, а у світі — $35 030 527, тобто $75 993 061 загалом[4] при бюджеті $12,5 млн[3].
Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат |
---|---|---|---|---|
2011 | Hollywood Film Award | Монтажер року | Стівен Меріон | Перемога |
Національна рада кінокритиків США | Найкращі фільми | фільм | Перемога | |
Венеційський кінофестиваль | Приз Браяна | Джордж Клуні | Перемога | |
Золотий лев | Джордж Клуні | Номінація | ||
2012 | 84-а церемонія вручення нагороди «Оскар» | Найкращий адаптований сценарій | Джордж Клуні, Ґрант Геслоу, Боу Віллімон | Номінація |
БАФТА у кіно | Найкращий адаптований сценарій | Джордж Клуні, Ґрант Геслоу, Боу Віллімон | Номінація | |
Найкраща чоловіча роль другого плану | Філіп Сеймур Гоффман | Номінація | ||
69-ма церемонія вручення нагороди «Золотий глобус» | Найкращий режисер | Джрдж Клуні | Номінація | |
Найкращий фільм — драма | фільм | Номінація | ||
Найкраща чоловіча роль — драма | Раян Ґослінг | Номінація | ||
Найкращий сценарій | Джордж Клуні, Ґрант Геслоу, Боу Віллімон | Номінація |
- ↑ а б Release dates for The Ides of March на сайті Internet Movie Database. — Процитовано 15 травня 2013 (англ.)
- ↑ а б Березневі іди на сайті Kino-teatr.ua. — Процитовано 15 травня 2013
- ↑ а б в The Ides of March на сайті Internet Movie Database. — Процитовано 15 травня 2013 (англ.)
- ↑ а б The Ides of March на сайті Box Office Mojo. — Процитовано 15 травня 2013 (англ.)
- ↑ The Ides of March на Allmovie. — Процитовано 15 травня 2013 (англ.)
- ↑ Full cast and crew for The Ides of March [Архівовано 12 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Internet Movie Database. — Процитовано 15 травня 2013 (англ.)
- ↑ The Ides of March (2011) [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] на Rotten Tomatoes. — Процитовано 15 травня 2013 (англ.)
- ↑ The Ides of March [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] на Metacritic. — Процитовано 15 травня 2013 (англ.)
- ↑ Awards for The Ides of March [Архівовано 25 лютого 2013 у Wayback Machine.] на Internet Movie Database. — Процитовано 15 травня 2013 (англ.)
- Сайт фільму [Архівовано 12 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Ides of March на сайті IMDb (англ.)
- The Ides of March на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- The Ides of March на сайті Metacritic (англ.)
- The Ides of March на сайті AllMovie (англ.)
- The Ides of March на сайті Box Office Mojo (англ.)
- Березневі іди на сайті Kino-teatr.ua
Це незавершена стаття про американський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |