Берендейка
Беренде́йка[1] — частина історичного військового спорядження (амуніції) європейської піхоти з вогнепальною зброєю.
Слово «берендейка» перекладається українською як «дерев'яна забавка»[1]; назва пов'язана з місцем виготовлення таких фігурок — селом Берендєєво (нині Ярославської області)[2].
Являла собою ремінь через плече (перев'яз), до якого підвішувалося приладдя для заряджання рушниці: порохові заряди в дерев'яних трубочках[3], сумка для куль, запас ґнота, порохівниця чи ріг з порохом (для натрушування на зарядну полицю). Відміряні заздалегідь порції пороху прискорювали процес перезарядження в добу, що передувала появі рушничного набою.
Берендейки з'явилися, очевидно, в Саксонії, наприкінці XVI століття, а на початок XVII вже використовуються в багатьох європейських арміях[4]. Число трубочок із зарядами зазвичай дорівнювало 11-12 (звідси й інша назва «12 апостолів»), а виготовлялися вони з дерева чи бляхи, дерев'яні обтягалися шкірою (частіше чорною, червоною чи іншою темною). Трубочки споряджалися кришками[5]. Ґніт зберігався в окремій сумці, або намотувався на ремінь, або на порохівницю. Московським стрільцям видавали 1-3 сажні ґнота на кожного[6]. Наприкінці XVII століття, з впровадженням паперових набоїв, берендейки виходять з ужитку[4].
Було на озброєнні у пищальників, пізніше стрільців.
-
![Стрільці в 1613 році (видні берендейки)[7].](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/01_106_Book_illustrations_of_Historical_description_of_the_clothes_and_weapons_of_Russian_troops.jpg/225px-01_106_Book_illustrations_of_Historical_description_of_the_clothes_and_weapons_of_Russian_troops.jpg)
-
Мушкетери (видні берендейки). -
Іспанський аркебузер з берендейкою. -
![Стрільці в 1613 році (видні берендейки)[7].](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:01_106_Book_illustrations_of_Historical_description_of_the_clothes_and_weapons_of_Russian_troops.jpg)
- ↑ а б Російсько-український академічний словник (А–П). Т.1. Київ, 2007. Ел.джерело: «Берендейка — цяцька, (дерев'яна) забавка.»
- ↑ (рос.)Берендейка // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- ↑ (рос.)Берендейка // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.) (С.?)
- ↑ а б (рос.)Вендален Бехайм «Энциклопедия оружия (Руководство по оружиеведению. Оружейное дело в его историческом развитии от начала средних веков до конца XVIII в.)» (С.?)
- ↑ (рос.)Волков В. А. «Ручное огнестрельное и холодное оружие (конец XV — первая половина XVII вв.)» (С.?)
- ↑ (рос.)Летин С. «О русском стрелецком войске XVII века» [Архівовано 2009-11-06 у Wayback Machine.] (С.?)
- ↑ (рос.)Илл. 106. Стрельцы в 1613 году. // Историческое описание одежды и вооружения российских войск, с рисунками, составленное по высочайшему повелению: в 30 т., в 60 кн / Под ред. А. В. Висковатова. — Т. 1. (рос.) (С.?)
- (швед.)Bantlär Nordisk familjebok (andra upplagan, 1904)
- (рос.)Берендейка, ремень // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Півтора століття на службі: чим були озброєні російські стрільці (2019)
- Путятін В. Д. Пам’ятки монументального мистецтва Слобожанщини. Збірка науково-популярних статей до 70-річчя від дня народження. – Харків: Курсор, 2011. 280 с., 72 іл. Ел.джерело (С.110)