Береш Андрій Ількович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Береш Андрій Ількович
Народився15 листопада 1929(1929-11-15)
Лецовиця, Підкарпатська Русь, Чехословаччина
Помер1990
Лецовиця, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоЧехословаччина ЧехословаччинаСРСР СРСР
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Заслужений будівельник Української РСР
Заслужений будівельник Української РСР
Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Береш Андрій Ількович (нар. 15 листопада 1929, с. Лецовиця, Підкарпатська Русь, Чехословаччина — пом. 1990, с. Лецовиця, УРСР) — радянський будівельник (муляр-бригадир), переможець соцзмагань. Заслужений будівельник УРСР (1963).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 листопада 1929 року в селі Лецовиця (нині — Мукачівського району Закарпатської області) в селянській родині.

Закінчив початкову школу в рідному селі і 1947 року пішов на роботу в Мукачівський лісокомбінат, працював лісорубом до призову в армію, в якій освоїв професію тесляра, муляра.

Демобілізувавшись у 1954 році, працював муляром у Мукачівському УНР-450 до березня 1959 року. З березня 1959 року працював муляром в СМУ-3, яке перейменувалось в СУ-103, а згодом — у ПМК-98.

У 1967 році Андрій Ількович закінчив вечірню школу. До того у 1960 році був призначений бригадиром мулярів Мукачівського ПМК-98, де працював до 1989 року, до виходу на пенсію.

Бригаду Андрія Береша, що зводила дев'ятиповерхові будинки в Росвигові, ряд промислових будов у Мукачеві, Сваляві, Волівці та Ужгороді, багаторазово було відзначено за високі показники та успіхи соцзмаганні.

Після виходу на пенсію у 1989 році Андрій Береш жив у рідному селі Лецовиці, де й помер 1990 року. Похований у Лецовиці.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

За успіхи в соцзмаганні Андрієві Берешу було присвоєно звання Заслуженого будівельника УРСР у 1963 році. У 1966 році — нагороджено орденом Леніна за вагомі досягнення бригади мулярів у спорудженні висотних будівель Мукачевого.

У 1970 році отримав медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна», а наступного року — орден Жовтневої Революції.

За високі показники та організаторські здібності Андрія Береша у 1986 році було нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Після смерті Андрія Береша одну з нових вулиць Мукачева було названо його іменем.

22 жовтня 1997 року рішенням 12 сесії Мукачівської міської Ради ХХІІ скликання[1][2] йому посмертно було присвоєно звання «Почесний громадянин м. Мукачева».

Джерело

[ред. | ред. код]
  • Пагиря В. В., Федів Є. Т. Творці історії Мукачева. — Ужгород : ТДВ «Патент», 2011. — 120 с., іл. ISBN 978-617-589-012-7

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. "Почесні громадяни Мукачевого". Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  2. Книга Василя Пагирі та Євгена Федіва «Мукачево і його почесні громадяни». Видавництво «Карпатська вежа», 2008 рік). Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 12 грудня 2012.