Бериславський район (1923—2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бериславський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Херсонська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Херсонська область
Код КОАТУУ: 6520600000
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 19 липня 2020 р.
Населення: 46 549 (на 1.01.2019)
Площа: 1721 км²
Густота: 27.0 осіб/км²
Тел. код: +380-5546
Поштові індекси: 74300—74372
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Берислав
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 21
Міста: 1
Смт: 1
Селища: 7
Села: 34
Районна влада
Голова ради: Коновалов Володимир Іванович
Голова РДА: Ставрост Роман Юрійович[1]
Вебсторінка: Бериславська РДА
Бериславська райрада
Адреса: 74300, Херсонська область, м. Берислав, пл. Перемоги, 2
Мапа
Мапа

Бериславський район у Вікісховищі

Берисла́вський райо́н України розташований у центральній правобережній частині Херсонщини, у Причорноморській низовині на правобережжі Дніпра та Каховського водосховища.

17 липня 2020 року було укрупнено внаслідок адміністративно-територіальної реформи

Географія

[ред. | ред. код]

На північному сході межує з Нововоронцовським районом, на сході по руслу Дніпра з Великолепетиським, Горностаївським і Каховським районами, на півдні з містом Нова Каховка, Олешківським і Білозерським районами, на заході з Снігурівським районом Миколаївської області і північному заході з Великоолександрівським районом Херсонської області.

Великоолександрівський район Великоолександрівський район Нововоронцовський район
Великолепетиський район
Миколаївська область
(Снігурівський район)
Горностаївський район
Білозерський район Олешківський район Каховський район
Каховка, Нова Каховка

Займає площу 172,0 тис.га.

Історія

[ред. | ред. код]

У IIIIV столітті на території району припускають існування столиці Остготського королівства Данпарштадту, або, за іншою версією, його попередника - роду Амалів - Данпарстадіру [джерело?], наприкінці XIV століття — резиденція золотоординського хана Тохтамиша — Догангечіт. У 1484 році турки збудували тут фортецю Газі-Кермен (пізніше Кизикермен). У 1695 році фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. В 1784 році на руїнах Кизи-Кермена засновано місто Берислав.

Пам'ятки історії

[ред. | ред. код]
Меморіал «Борцям за волю України» у с. Зміївка

На території району понад 350 різних пам'яток, серед яких:

Економіка

[ред. | ред. код]

В економічному відношенні район є аграрно-індустріальним із галузями, що спеціалізуються на сільськогосподарському виробництві та переробці продукції. Промисловий потенціал складають такі галузі, як: машинобудування, виробництво будівельних матеріалів та харчова.

Промисловість

[ред. | ред. код]

ВАТ «Бериславський машинобудівний завод» випускає комплектуючі вироби та запчастини до тепловозних, суднових та автотракторних дизелів, які поставляє й до Російської Федерації, та товари народного споживання.

У Бериславському районі працює 9 переробних підприємств. У їх числі відомі акціонерні товариства:

  • «Князя Трубецького» (село Веселе)
  • «Кам'янський» (село Одрадокам'янка)
  • «Бериславський сирзавод»
  • «Бериславський хлібозавод»

Сільське господарство

[ред. | ред. код]

Серед 35 сільськогосподарських підприємств району визнаним лідером є агрофірма «Прогрес», основним видом діяльності якої є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції (консерви м'ясні та плодово-овочеві, понад 20 найменувань ковбасних виробів, до 10 видів м'ясних виробів). Вона орендує близько 3 тисяч га земель.

Всього ж сільськогосподарські підприємства різних форм власності обробляють 116,3 тис.га орної землі, в тому числі 226 фермерські господарства — 10,0 тис.га.

Внаслідок реформування аграрного сектора більша частина маточного поголів'я худоби знаходиться у приватному секторі.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E58.

Населення

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 26 465 5311 4549 7897 6277 2367 64
Жінки 29 511 5044 4389 7739 7608 4405 326


Населення становить 55,9 тис.осіб. З них у місті Бериславі проживає 19,3 тис.осіб, у сільській місцевості 36,6 тис.осіб.

У районі мешкають представники 60 національностей. Місцями компактного проживання національних меншин є село Зміївка (німці, шведи) та селище Козацьке (ассирійці).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У Бериславі діють медичне та педагогічне училища, аграрний ліцей, у районі понад 40 загальноосвітніх закладів різного рівня акредитації. Виходить друком районна газета «Маяк».[3]


Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бериславського району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 51,18% (проголосували 19 917 із 38 919 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,24% (9 209 виборців); Юлія Тимошенко — 17,11% (3 408 виборців), Сергій Тігіпко — 8,19% (1 631 виборців), Олег Ляшко — 6,84% (1 362 виборців), Анатолій Гриценко — 5,64% (1 123 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,81%.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Президента України від 1 жовтня 2020 року № 484/2020-рп «Про звільнення Р.Ставроста з посади голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області»
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Херсонська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 3 липня 2020.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 6 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]