Берлінська комічна опера
| Берлінська комічна опера | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
52°30′57.000000098797″ пн. ш. 13°23′13.000000098398″ сх. д. / 52.51583° пн. ш. 13.38694° сх. д. | ||||
| Країна |
 Німеччина[1] | |||
| Місто | ||||
| Адреса |
Behrenstraßed (55-57) | |||
| Архітектор |
Бюро Фельнер & Гельмер[2] Kunz Nieraded[2] | |||
| Архітектурний стиль | модерн | |||
| Місткість | 1270 | |||
| Тип | оперний театр[1], організація | |||
| Статус спадщини | пам’ятка архітектури[2] | |||
| Відкрито | 1892[2] | |||
| Оф. відкриття | 1892[3] | |||
| komische-oper-berlin.de(нім.) | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 684 | |||
 | ||||
 Берлінська комічна опера у Вікісховищі | ||||
Берлінська комічна опера (або Коміше опер, нім. Komische Oper Berlin) — оперний театр у Берліні, що спеціалізується на постановках німецькомовних опер, оперет і мюзиклів. Створений 1947 року.
Розташований у приміщенні, збудованому фірмою «Фельнер-Гельмер» у 1892 році на приватне замовлення. До 1934 року тут ставились переважно оперети, з приходом до влади нацистів театр був націоналізований і отримав функціонував як Державний театр оперети (Staatliches Operettentheater). В часи війни будівля була двічі пошкоджена бомбардуванням — в 1944 і 1945 роках.
1947 року театр був відновлений і відкритий вже під сучасною назвою. Засновником і художнім керівником театру став Фельзенштейн. Серед великих постановок театру «Кармен» (1949, диригент Клемперер, «Чарівна флейта» (1954), «Казки Гофмана» Оффенбаха (1956), «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єва (1968), «Поргі і Бесс» Гершвіна (1970). 1972 року постановку «Кармен» здійснив російський диригент Д. Китаєнко. Театр гастролював у СРСР в 1959 й 1965 роках.
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ а б в г д Berlin cultural heritage database / за ред. Senate Department for Urban Development and the Environment
- ↑ Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- офіційний сайт [Архівовано 7 лютого 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- сторінка на сайті belcanto.ru [Архівовано 4 березня 2010 у Wayback Machine.]