Бернардо Пруденсіо Берро

Бернардо Пруденсіо Берро
Прапор Тимчасовий президент Уругваю
15 лютого — 1 березня 1852
Попередник:	Хоакін Суарес
Наступник:	Хуан Франсіско Хіро
Прапор 7-й Президент Уругваю
1 березня 1860 — 1 березня 1864
Попередник:	Габріель Антоніо Перейра
Наступник:	Атанасіо Агірре
Ім'я при народженні:	ісп. Bernardo Prudencio Berro Larrañaga
Народження:	28 квітня 1803(1803-04-28) Монтевідео, Ріо-де-ла-Плата
Смерть:	19 лютого 1868(1868-02-19) (64 роки) Монтевідео, Уругвай
Країна:	Уругвай
Партія:	Національна партія
Батько:	Pedro Berrod
Діти:	Mariano B. Berrod і Carlos Berrod
Медіафайли у Вікісховищі

Бернардо Пруденсіо Берро Ларраньяга (ісп. Bernardo Prudencio Berro Larrañaga; 28 квітня 1803 — 19 лютого 1868) — уругвайський письменник і політик, президент країни.

Біографія

Народився 1803 року в Монтевідео (віцекоролівство Ріо-де-ла-Плата). Його батько, Педро Франсіско Берро Етчебарне, 1808 року ввійшов до складу хунти Монтевідео, а коли 1828 було прийнято рішення про створення незалежної держави Уругвай — наступного року став членом Генеральної конституційної та законодавчої асамблеї, що розробила для нової країни Конституцію 1830 року.

У 1837—1838 роках Бернардо представляв у Палаті представників департамент Мальдонадо. Під час громадянської війни, після того як Мануель Орібе взяв в облогу Монтевідео, від 1845 року став міністром у його «уряді в Серріто»; був членом Верховного суду й однією з головних постатей в адміністрації.

Наприкінці 1851 року було підписано угоду про завершення громадянської війни за принципом «ані переможців, ані переможених». Влада в країнї була передана «уряду оборони» з Монтевідео, який очолював голова Сенату Хоакін Суарес. Країна повернулася до конституційного порядку, і навесні 1852 року мали відбутися вибори президента, однак Хоакін Суарес трохи не дотягнув до того моменту та 15 лютого 1852 року був змушений через погане здоров'я подати у відставку, передавши свої повноваження Бернардо Берро. На президентських виборах переміг Хуан Франсіско Хіро, який вступив на посаду 1 березня 1852 року.

Оскільки Хіро був близьким приятелем Берро, то останній знову став міністром уряду, що відповідав за зовнішні відносини, однак 25 вересня 1853 року уряд було повалено в результаті військового перевороту, здійсненого Венансіо Флоресом .

1860 року Берро обрали президентом країни, і він пробув на тій посаді повний термін аж до 1864 року. Він став, напевно, першим президентом Уругваю, який намагався підвищити адміністративну ефективність апарату управління, але його заходи недружньо сприйняла опозиція. У приватному житті він, попри походження, поводився дуже просто. Він жив у Манга (приблизно за 15 км від центру Монтевідео) й особисто обробляв землю, шокуючи аристократію.

Початок миру в країні та реформа сільського господарства, що дала їй новий експортний товар — високоякісну вовну, спричинили різке зростання зовнішньої торгівлі за часів президентства Берро, що сильно поліпшило економічну ситуацію. Цьому також сприяла громадянська війна в США, що спричинила збій постачання до Європи американської вовни та звільнила європейські ринки для уругвайської.

Національна партія, до якої належав Берро, не брала участі в президентських виборах наприкінці 1867 року. 15 лютого 1868 Венансіо Флорес втягнув країну до Парагвайської війни та передав президентські повноваження голові Сенату Педро Варелі, а 19 лютого члени Національної партії підбурили протиурядове повстання. 25 осіб під командуванням Берро, вигукуючи «Геть Бразилію!» та «Хай живуть незалежні Уругвай і Парагвай!!» атакували Будинок уряду; Варела та повірений у справах Бразилії тікали через чорний хід.

Берро оголосив про перемогу революції та створення нового уряду, коли йому повідомили про те, що наближається «батальйон конституціоналістів». Тоді вже Берро з товаришами були змушені тікати через чорний хід. Вони вирушили на узбережжя, де на випадок невдачі їх мав чекати човен, але щось пішло не так, і човна вони не знайшли. Колишній президент Флорес і його товариші, озброївшись, вирушили до місця подій, але потрапили в пастку та були вбиті.

Берро заарештували, а потім убили у в'язниці. Його тіло було обезголовлено, після чого його протягнули вулицями Монтевідео.

Посилання

• Bernardo P. Berro [Архівовано 23 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Bernardo Prudencio Berro [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.]