Бернард Лавелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернард Лавелл
Ім'я при народженніангл. Alfred Charles Bernard Lovell
Народився31 серпня 1913(1913-08-31)[2][3][…]
Oldland Commond, Глостершир, Англія, Сполучене Королівство[5][6]
Помер6 серпня 2012(2012-08-06)[1][2][…] (98 років)
Swettenhamd, Східний Чешир, Чешир, Північно-Західна Англія, Англія, Велика Британія[7]
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльністьастроном, фізик, викладач університету
Галузьастрономія
Alma materKing's Oak Academyd і Бристольський університет
Знання мованглійська[8]
ЗакладМанчестерський університет
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і МАС[9]
Magnum opusрадіоастрономія
ДітиBryan Lovelld
Нагороди

Альфред Чарлз Бернард Лавелл, OBE, FRS (англ. Sir Alfred Charles Bernard Lovell; 31 серпня 1913 — 6 серпня 2012) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1955).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Олдленд-Коммон (Глостершир). У 1934 закінчив Бристольський університет. У 1936—1939 викладав фізику в Манчестерському університеті. У 1939—1945 — співробітник науково-дослідного Інституту дальнього зв'язку. У 1945—1981 працював в Манчестерському університеті, з 1951 — професор астрономії і директор Експериментальної станції Джодрелл-Бенк цього університету (нині — Наффілдська Радіоастрономічна лабораторія). Був ініціатором створення найбільшої у свій час у світі радіоастрономічної обсерваторії Джодрелл-Бенк і очолив будівництво основних її інструментів, найбільший з яких — 76-метровий рухливий параболоїд — почав діяти в 1957.

Наукові праці присвячені вивченню метеорів і нестаціонарних зірок радіоастрономічними методами. Розглянув низку теоретичних питань, пов'язаних з радіолокацією метеорних слідів, і розробив методи визначення швидкостей метеорів і фізичних умов у їхніх йонізованих слідах. Здійснив велику кількість експериментів з радіолокації метеорів. Виявив в 1958 радіовипромінювання спалахів зірок типу UV Кита. Організував міжнародні одночасні оптичні та радіо-спостереження цих об'єктів; визначив характеристики їхнього радіовипромінювання, знайшов, що відношення енергії, що генерується в радіодіапазоні, до оптичної енергії у спалахуючих зірок приблизно в 1000 разів більше, ніж у Сонця під час хромосферних спалахів. Керована ним обсерваторія Джодрелл-Бенк активно брала участь у спостереженні за космічними кораблями і апаратами (у тому числі радянськими), а також у міжнародних Радіоінтерферометричних спостереженнях з наддовгими базами (зокрема, у співпраці з радянськими радіоастрономічними обсерваторіями).

Автор монографії «Метеорна астрономія» (1954, рос. пер. 1958).

Почесний член Американської академії мистецтв і наук (1955), Нью-Йоркської АН (1960), Шведської королівської академії наук (1962), президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1969—1971), віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1970—1976).

Королівська медаль Лондонського королівського т-ва (1960), медаль ім. Д. і Ф. Гуггенхейма Міжнародної федерації астронавтики (1961), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1981).

На його честь названо астероїд 8079 Бернардловелл[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Sir Bernard Lovell
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  5. ↑ Physicist Sir Bernard Lovell dies // The Independent — Britain: 2012. — 176681 екз. — ISSN 1741-9743
  6. ↑ A visionary pioneer of radio astronomy // The Sydney Morning Herald — Sydney: Fairfax Media, 2012. — ISSN 0312-6315
  7. ↑ In Memoriam: Prof. Sir Bernard Lovell OBE FRS, 1913-2012. — ASTRON, 2012.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ NNDB — 2002.
  10. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бернард_Лавелл&oldid=42635890