Бернар-Анрі Леві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Леві.
Бернар-Анрі Леві
фр. Bernard-Henri Lévy
Народження5 листопада 1948(1948-11-05)[1][2][…] (76 років)
Beni Safd, Béni Saf Districtd, Айн-Темушент, Алжир
Громадянство (підданство) Франція[4]
Знання мов
  • французька[5] і англійська
    • Діяльність
  • кінорежисер, сценарист, журналіст, прозаїк-романіст, підприємець, актор, кінопродюсер, видавець
    • Членcomité de lecture des éditions Grassetd
    Alma materВища нормальна школа (1971), Lycée Pasteurd, ліцей Людовика Великого і Інститут політичних досліджень
    Літературний напрямНові філософи
    Зазнав впливу
  • Андре Мальро, Жан-Поль Сартр і Емануель Левінас
    • ВчителіЖак Дерріда і Луї Альтюссер
    Визначний твір
  • Adventures on the Freedom Road: The French Intellectuals in the 20th Centuryd, American Vertigod і Left in Dark Timesd
    • Історичний періодсучасна філософія
    Конфесіяатеїзм
    Брати, сестриVéronique Lévyd
    У шлюбі зArielle Dombasled
    Діти
  • Justine Lévyd і Antonin Lévyd
    • Нагороди
    bernard-henri-levy.com
    CMNS: Бернар-Анрі Леві у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Бернар-Анрі Леві (фр. Bernard-Henri Lévy, широко знаний як BHL; нар. 5 листопада 1948(19481105), Бені-Саф) — французький філософ, письменник, кінорежисер-документаліст, політичний журналіст та воєнний кореспондент. Співзасновник групи «Нові філософи»; регулярно пише огляди в тижневику «Le Point», володіє часткою щоденної газети «Ліберасьйон».

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Народився в Алжирському місті Бені-Саф у єврейській родині. Батько Бернара-Анрі був власником великої лісопромислової компанії «La Becob». 1954 року родина переїхала до Франції, у передмістя Парижа — Неї-сюр-Сен. 1968 року Бернар-Анрі вступив до Вищої нормальної школи.

    Журналістську діяльність розпочав, працюючи у газеті «Combat». 1971 року їздив до Індії, де висвітлював війну за незалежність Бангладеш від Пакистану. З 1973 року — редактор видавництва «Grasset», в якому згодом виходили його книги. Написав понад 20 книг, переважно на злободенні соціальні та політичні теми: Варвара з людським обличчям, Грассе, 1977; Французька ідеологія, Грассе, 1981; Століття Сартра, Грассет, 2000; Хто вбив Даніеля Перла?, Грассе, 2003; Американське запаморочення, Грассе, 2006; Цей великий труп догори ногами, Грассе, 2007; Документи, що посвідчують особу, Грассе, 2010; Війна, не люблячи її, Грассе, 2011; Пригоди правди. Живопис і філософія, оповідання, Грассет, 2013; Готель Європа, Грассе, 2014; Дух іудаїзму, Грассе, 2016; Імперія та п'ять королів, Грассе, 2017; Цей вірус, який зводить з розуму, Грассе, 2020; На дорозі людей без імені, Грассе, 2020.

    У 1974 році одружився з моделлю Ізабель Дутрелуїнь (Isabelle Doutreluigne), яка народила двох дітей.

    Леві знаний як один із засновників школи «Нової філософії», критик сучасного марксизму (книга «Варварство з людським обличчям», 1977).

    У 1984 році Леві брав участь у створенні громадської організації «SOS racisme» покликаної для того, щоб залучати голоси чорних і арабських виборців для Соціалістичної партії Франції та її лідера Франсуа Міттерана. 1986 року їздив до Ефіопії.

    На початку 1990-х висвітлював конфлікт у колишній Югославії, виступаючи на захист боснійських мусульман. 1991 року призначений директором державної кінокомісії (commission d'avances sur recettes), що розподіляє державні субсидії для кіно.

    У 1993 році одружився з актрисою Аріель Домбаль. 1997 року зняв фільм «День і ніч» («Le Jour et la nuit») зі своєю дружиною і Аленом Делоном у головних ролях.

    У 1999 році в своїх статтях виступив на боці «Армії визволення Косова» та закликав до бомбардувань у Сербії.

    Підтримував війну з тероризмом в Афганістані.

    Леві — борець з мусульманським фундаменталізмом. 2005 року він разом з Салманом Рушді виступив із маніфестом «Разом проти нового тоталітаризму», в якому піддав критиці карикатурний скандал 2005-2006 років і спроби поширення мусульманського способу життя в Європі.

    Під час війни в Південній Осетії в 2008 році вів репортажі з Грузії, брав інтерв'ю у президента Михайла Саакашвілі.

    У 2008 році вийшла книга «Вороги суспільства» — листування Леві зі знаменитим французьким письменником Мішелем Уельбеком.

    У травні 2010 року підписав петицію групи «JCall» до Європарламенту, що закликає, зокрема, чинити тиск на Ізраїль. Петиція викликала суперечливі відгуки в Ізраїлі, та в цілому по світу.

    У березні 2011 року брав участь у переговорах з лівійськими повстанцями в Бенгазі і публічно просував міжнародне визнання недавно створеної Національної перехідної ради. Пізніше, в тому ж місяці, він разом з Ніколя Саркозі просував ініціативу по військовому втручанню у Лівії.

    2013 рік — веде активну пропаганду проти уряду Сирії. 20 червня 2013 він випустив чергову статтю під назвою «Врятуйте Алеппо!» («Sauvez Alep!»), В якій закликає розпочати вторгнення в Сирію проти «кривавого режиму Башара Асада».

    З 2015 року засновник і директор французького видання «Правила гри» (La Règle du Jeu), редактор Le Point, а також в інших європейських та американських виданнях, де він щотижня аналізує політичні, мистецькі та культурні новини.

    Протягом 2022 року подорожує Україною під час російського вторгнення в Україну. Того ж року Бернар-Анрі Леві зняв свій перший документальний фільм про війну «Чому Україна» («Pourquoi l'Ukraine»)[7], який включав зустріч Бернара-Анрі Леві та Володимира Зеленського[8].

    Він зняв другу кінострічку, документальний фільм «Слава Україні» («Slava Ukraini») (2023)[9], зі сприйняття подій з окопів та переживання і емоції людей, постраждалих від війни. Відображав, як Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Показ фільму пройшов перед переповненою залою поважних гостей, журналістів та прихильників у Варшаві 15 травня 2023 року[10].

    У 2023 році активно закликав до виключення РФ з Ради Безпеки ООН[11].

    Ставлення до України

    [ред. | ред. код]

    Бернар-Анрі Леві про Майдан

    [ред. | ред. код]

    1 квітня 2008 року у тексті, написаному разом з філософом Андре Глюксманом, опублікованому в газеті Le Monde, Бернар-Анрі Леві закликає прийняти Україну та Грузію до НАТО[12].

    9 лютого 2014 року відвідав Київ, де виступив на Майдані Незалежності з підтримкою вимог Євромайдану[13]. Під час своєї промови заявив: «Я французький громадянин, я — європейський федераліст, але сьогодні на Майдані, який нагадав Європі про її першочергові покликання, я також українець».[14]

    11 лютого 2015 року разом з Президентом Порошенком[15] прилетів підтримати українців у Краматорську[16][7].

    20 лютого під час інтерв'ю Юрію Макарову сказав, що у Франції існує вираз: «Порошенко нас всіх підкорив»[17].

    2 березня 2014 року Бернар-Анрі Леві виступив з другою промовою на Майдані в Києві[18]. «Європа повинна захищати Україну. Європа повинна стати гарантом кордонів вашої нації та свободи її міст»[18].

    Бернар-Анрі Леві в Тель-Авівському університеті 2 червня 2011

    4 березня 2014 року французький журнал La Régle du jeu під редакцією Бернара-Анрі Леві запросив до Парижа кандидатів на пост президента України, зокрема майбутнього мера Києва Віталія Кличка, для участі у зустрічі, після того, як був організований візит до Франсуа Олланда[19][20][21].

    Бернару-Анрі Леві належать слова:

    Якби я був українцем, то захоплювався б сміливістю ваших військових, захоплювався б воїнами в Дебальцевому, які довго перебували під шквальним вогнем противника, які не відступили доти, доки не отримали наказу. Якби я був українцем, то відчував би вдячність до керівництва країни. Ви маєте хорошого президента, він не був готовий до керівництва держави під час війни, але зараз він добре справляється.... А простим українцям я б порадив набратись терпіння і сміливості, але ви і так наділені цими рисами! [22]

    Бернар-Анрі Леві грає у своїх п 'єсах «Готель Європа» та «У пошуках Європи» в Україні

    [ред. | ред. код]

    8 серпня 2014 року в Одеському оперному театрі відбулася постановка проєвропейської п 'єси «Готель Європа», написаної та створеної Бернаром-Анрі Леві, у його авторському виконанні[23].

    За кілька місяців, 21 лютого 2015 року Бернар-Анрі Леві знову виконав її на сцені Київської опери[24]. Він також представить свою п 'єсу у Львові 28 травня 2015 року[25].

    За кілька років, 28 березня 2019 року, Бернар-Анрі Леві повертається на сцену: він виступає у Києві зі своїм другим театральним монологом «У пошуках Європи»[26].

    Агентство модернізації України: пропозиція плану Маршалла

    [ред. | ред. код]

    3 березня 2015 року Бернар-Анрі Леві став одним із трьох засновників Агентства модернізації України[27] — разом із членом Палати лордів Великої Британії лордом Річардом Різбі та депутатом німецького парламенту і головою Німецько-української парламентської групи Карлом-Георгом Вельманом[28].

    В ході презентації агенції, співзасновник Агентства модернізації України Бернар-Анрі Леві зазначив, що президент Франції Франсуа Олланд бачить в проєкті план Маршалла «нашого часу»[29].

    «Президент Олланд — президент Франції сказав мені: „Я вас підтримую і даю вам можливість розкрити потенціал“», — сказав Бернар-Анрі Леві в ході презентації Агентства у Відні[30].

    У вересні 2015 року Бернар-Анрі Леві взяв участь у 12-й конференції Ялтинської європейської стратегії (YES)[31], темою якої була "Як доля України впливає на Європу та світ сьогодні? ".

    Промова у Бабиному Ярі

    [ред. | ред. код]

    29 вересня 2016 року від імені Президента Французької Республіки Франсуа Олланда Бернар-Анрі Леві вшановує пам 'ять жертв масових розстрілів в Бабиному Яру[32], виступаючи з промовою[33][34] до 75-ї річниці цієї трагедії, у присутності Президента Європейської Ради Дональда Туска, Президента Німеччини Йоахіма Гаука, представника Реувена Рівліна, Глави держави Ізраїль та представників єврейських громад України: «Все це для вашої країни […] є кроком вперед у напрямку повернення до Європи»[32].

    Бернар-Анрі Леві та Володимир Зеленський

    [ред. | ред. код]

    Бернар-Анрі Леві зустрічається з Володимиром Зеленським напередодні його обрання, 30 березня 2019 року[35][36]. Леві описує цю зустріч у пресі[37]. Наприкінці зустрічі Зеленський звертається до Бернара-Анрі Леві та його знімальної групи, що з'являється у сцені фільмі «Чому Україна»: «У мене є нові друзі»[8]. За кілька місяців ці дві постаті знову зустрінуться на конференції YES у Києві 13 вересня 2019 року[38]. Вони знову зустрічаються у 2020 році, з нагоди репортажу[39] Бернара-Анрі Леві, знаятого на лінії фронту на Донбасі[40][39] на якій захисники України стикаються з російськими силами. Леві каже: «Зеленський перетворився на воєначальника. […] Я бачив, сходження борця, чия мужність вражає сьогодні весь світ»[41].

    Філософ не впустив можливості зауважити мужність українського президента, якого він називає «Президент-Мужність» і порівнює з Черчиллем[42], — «Ця людина, яка спускається з непокритою головою вулицями Києва після бомбардувань, є молодим Черчиллем»[43], — і додає: «Є щось дуже велике у цій людині, яка захищає свою країну, яка захищає свою землю […] Вона захищає найкраще з європейських цінностей. […] Він вражає силою і неймовірним благородством, це приголомшує»[44].

    13 грудня 2022 року Бернар-Анрі Леві зустрічається в Парижі з першою леді України Оленою Зеленською. Так, філософ передає авторські права на свій фільм[45] Фундації Олени Зеленської.

    2022—2023: Бернар-Анрі Леві на фронті разом з українським опором

    [ред. | ред. код]

    Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року Бернар-Анрі Леві рішуче засуджує путінську агресію[46] та підтримує Зеленського і хвалить його мужність[47].

    1 березня 2022 року Бернар-Анрі Леві та журнал La Régle du Jeu, заснований філософом, організовують велику зустріч у Театрі Антуана[48] в Парижі на підтримку українського народу та президента Зеленського. Леві заявляє у своєму виступі: «Зеленський поводиться як велика людина, з нечуваною мужністю, мужністю, гідною великих»[48]. На цій зустрічі виступають численні політики, а також журналісти, письменники, кінематографісти[49].

    5 березня 2022 року Леві бере участь у великій паризькій демонстрації на підтримку Францією України; він виголошує промову на площі Бастилії перед кількома тисячами демонстрантів[43] і закликає до озброєння українського опору: «Щоб припинити бійню, ми повинні передати українцям засоби самозахисту. Для захиту їхньої землі, їхніх сімей, їхніх цінностей, які є і нашими. […] Україні потрібна зброя, щоб зупинити цю війну і виграти мир»[43].

    Міжнародний репортер Wall Street Journal[50][51][52], Tablet[53][54][55][56], La Repubblica[57][58] та Paris-Match[59][60][60][61][62] Бернар-Анрі Леві протягом 2022 року публікує нові репортажі[63][64][65] та фільм «Чому Україна»[66][67], які розповідають про війну. Його тексти публікуються у світовій та українській пресі[68]. Його фільм транслювався на французькому телеканалі Arte[8] 28 червня 2022 року, перш ніж бути представленим у штаб-квартирі Організації Об 'єднаних Націй[69] у Нью-Йорку 27 жовтня 2022 року[70].

    У жовтні 2022 року Бернар-Анрі Леві писав у статті: "Ми повинні очікувати остаточного маневру, який виведе цю війну з її суто військової фази. […] Підриву, наприклад, Каховської греблі і затоплення Херсонської області. Запуску, як він це було в середині вересня, хоч і в меншому масштабі, крилатої ракети на греблю гідроелектростанції річки Інгулець з наслідками для Кривого Рогу[71]. 6 червня 2023 року Каховська гребля гідроелектростанції була зруйнована збройними силами Російської Федерації[72].

    У вересні 2022 року Леві здійснив четверту поїздку на фронт в Україні[73]. Наступного місяця Бернар-Анрі Леві перетнув Україну зі Сходу на Південь, по нових лініях фронту, проведених українським контрнаступом. Ці поїздки, зняті Бернаром-Анрі Леві та Марком Русселем, дадуть другий фільм про війну Росії проти України, «Слава Україні»[9][74], випущений 22 лютого 2023 року[75]. За кілька днів, 26 лютого 2023 року, в Києві відбувається спеціальний показ фільму в Україні[76][77][78][74][79] в присутності багатьох українців і уповноважених політиків[80]. Фільм також показали у Сполучених[81][82][83][84][85] Штатах у травні 2023 року в Організації Об 'єднаних Націй у Нью-Йорку, в Лос-Анджелесі, Чикаго, Філадельфії та Вашингтоні, округ Колумбія, перед Конгресом США, перед показом у Польщі[86], а також у Європейському парламенті[87][88] та у Національній Асамблеї у Франції перед депутатами[89].

    У червні 2023 року Бернар-Анрі Леві вирішує провести більшу частину літа у воєнній Україні[90].

    В грудні 2023 року привіз показати конгресменам США свій документальний фільм "Героям Слава (Слава Україні)".[91]

    15 липня відвідав позиції бригади НГУ «Хартія», де зустрівся з Жаданом.[92]

    Нагороди

    [ред. | ред. код]
    • Орден «За заслуги» III ст. (Україна, 4 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі[93]

    Твори

    [ред. | ред. код]
    • Bangla Desh, Nationalisme dans la révolution, 1973 (réédité sous le titre Les Indes rouges 1985)
    • Варварство з людським обличчям / La Barbarie à visage humain, Grasset, 1977, ISBN 2-246-00498-5
    • Заповіт Бога / Le Testament de Dieu, 1979
    • L'Idéologie française, 1981
    • Questions de principe I, 1983
    • Диявол в голові / Le Diable en tête, 1984
    • Impressions d'Asie, 1985
    • Questions de principe II, 1986
    • Éloge des intellectuels, 1988
    • Останні дні Шарля Бодлера / Les Derniers Jours de Charles Baudelaire, 1988
    • Questions de principe III, la suite dans les idées, 1990
    • Frank Stella, les années 80, 1990
    • Les Aventures de la liberté, une histoire subjective des intellectuels, 1991
    • Цезар, той, хто був надто веселим / César, celui qui était trop gai, 1991
    • Le Jugement dernier, 1992
    • Questions de principe IV, Idées fixes, 1992
    • L'Art de Piero della Francesca et de Mondrian, 1992
    • Les Hommes et les Femmes (avec Françoise Giroud), 1993
    • La Pureté dangereuse, 1994
    • Questions de principe V, Blocs-notes, 1995
    • Le Lys et la Cendre, 1996
    • Comédie, 1997
    • Questions de principe VI avec Salman Rushdie 1998
    • Questions de principe VII, Mémoire vive, 2001
    • Століття Сартра / Le Siècle de Sartre, 2000
    • Роздуми про війну, про зло і про кінець історії / Réflexions sur la Guerre, le Mal et la fin de l'Histoire, 2002
    • Rapport au Président de la République et au Premier Ministre sur la participation de la France à la reconstruction de l'Afghanistan, 2002
    • Qui a tué Daniel Pearl ?, 2003 — Prix Livres et Droits de l'Homme de la Ville de Nancy, 2003[94]
    • Questions de principe VIII, jours de colère 2004
    • Questions de principe IX Récidives, 2004
    • American Vertigo, 2006
    • Questions de principe X, Ici et ailleurs, 2007
    • Ce grand cadavre à la renverse, 2007
    • Пам'ять, забуття та самотність Ізраїлю / La Mémoire, l'Oubli, Solitude d'Israël, 2007 (Enregistrement du débat public à Jérusalem, avec Benny Lévy et Alain Finkielkraut, sur CD audio — запис публічних дебатів між Бернаром-Анрі Леві та Аленом Фінкелькраутом)
    • Публічні вороги / Ennemis publics, 2008. (Correspondance entre Michel Houellebecq et BHL — листування з Мішелем Уельбеком)
    • Про війну у філософії / De la guerre en philosophie, 2010 978-2246767213, Prix Botul 2010
    • Навколо Камю / Autour de Camus, 2010 (Table ronde à l'Auditorium du Monde, avec Jean Daniel et Michel Onfray, sur CD audio)
    • Pièces d'identité, 2010 978-2-246-76791-6 — Prix Saint-Simon 2010[95]
    • La Guerre sans l'aimer, 2011, Éditions Grasset
    • Les aventures de la vérité. Peinture et philosophie, un récit, 2013, Éditions Grasset
    • La résistible ascension d'Arturo Poutine. — Кар'єра Артуро Путіна, яку можна було спинити. — (лекція в НАУКМА, травень 2014)
    • Hôtel Europe, 2014, Paris, Grasset
    • L'Esprit du judaïsme, 2016, Paris, Grasset210
    • Questions de principe XIII, Qui a peur du XXIe siècle?, 2017
    • L'Empire et les cinq rois, 2018, Paris, Grasset
    • Ce virus qui rend fou, 2020, Paris, Grasset
    • Sur la route des hommes sans nom, 2021, Paris, Grasset

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    2. ↑ White M. L. Encyclopædia Britannica
    3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
    4. ↑ а б LIBRIS — 2018.
    5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    7. ↑ а б BFMTV : Bernard-Henri Lévy aux côtés de Porochenko à Kramatorsk, en Ukraine (11 février 2015) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    8. ↑ а б в Why Ukraine? - Watch the full documentary | ARTE in English. ARTE (англ.). Процитовано 26 липня 2023.
    9. ↑ а б SLAVA UKRAINI. https://www.arpselection.com/ (fr-FR) . Процитовано 26 липня 2023.
    10. ↑ Бернар-Анрі Леві представив у Варшаві фільм «Слава Україні!» - Українська Служба - polskieradio.pl. polskieradio.pl (pl-PL) . Процитовано 26 липня 2023.
    11. ↑ Виключити Російську Федерацію з Ради безпеки ООН можливо. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    12. ↑ Accueillez l'Ukraine et la Géorgie, par André Glucksmann et Bernard-Henri Lévy. Le Monde.fr (фр.). 1 квітня 2008. Процитовано 26 липня 2023.
    13. ↑ Бернар-Анрі Леві: Ми всі українці [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
    14. ↑ Le Monde опубликовал речь Бернара-Анри Леви на Майдане: «Мы все украинцы». Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
    15. ↑ Levy, Bernard Henri; Lazar, Liliane (2001). Sartre et son siecle: Entretien avec Bernard-Henri Levy. MLN. Т. 116, № 4. с. 901—916. doi:10.1353/mln.2001.0057. ISSN 1080-6598. Процитовано 26 липня 2023.
    16. ↑ Підтримати українців у Краматорську разом з Порошенком прилітав французький філософ Бернар-Анрі Леві. ФОТО. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
    17. ↑ Бернар-Анрі Леві: Україна носить ідею Європи. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
    18. ↑ а б Bernard-Henri Lévy - Deuxième adresse au Maidan (2 mars 2014) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    19. ↑ Poncelet, Maurice (1980-03). Le Testament de DieuBernard-Henri Levy Paris: Bernard Grasset, 1979, 308 p. Canadian Journal of Political Science. Т. 13, № 1. с. 184—186. doi:10.1017/s0008423900031024. ISSN 0008-4239. Процитовано 26 липня 2023.
    20. ↑ Élysée : Le Président Hollande rencontre les candidats ukrainiens & Bernard-Henri Lévy (7 mars 2014) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    21. ↑ Reschke, J. (2015-09). HTTP Authentication-Info and Proxy-Authentication-Info Response Header Fields. Процитовано 26 липня 2023.
    22. ↑ Якби я був українцем, то захоплювався б сміливістю ваших воїнів, - Бернар Анрі Леві. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
    23. ↑ Спектакль Бернара- Анри Леви «Отель Европа»- подарок для Одессы и одесситов. odessa-daily.com.ua. 7 серпня 2014. Процитовано 26 липня 2023.
    24. ↑ Бернар Анрі-Леві: Україна носить ідею Європи. Громадське радіо (укр.). 20 лютого 2015. Процитовано 26 липня 2023.
    25. ↑ Bernard-Henri Levy: European leaders may be abandoning Ukraine - May. 25, 2015. Kyiv Post. 25 травня 2015. Процитовано 26 липня 2023.
    26. ↑ Zaxid.net (1 березня 2019). Французький філософ привезе в Україну виставу про вибори. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    27. ↑ У Відні обговорили шляхи модернізації України. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
    28. ↑ Британський і німецький парламентарії заснували Агентство модернізації України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
    29. ↑ Бернар-Анрі Леві: «Доля Європи вирішується сьогодні в Україні». Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 23 березня 2015.
    30. ↑ [ http://russian.rt.com/inotv/2015-03-17/Le-Magazine-Littraire-Ukrainu-spasetLe[недоступне посилання з червня 2019] Magazine Littéraire: Украину спасет новый «план Маршалла»]
    31. ↑ Bernard-Henri Levy: Ukraine 'exhausted but still on its feet' - Sep. 13, 2015. Kyiv Post. 13 вересня 2015. Процитовано 26 липня 2023.
    32. ↑ а б Bernard-Henri Lévy - Discours à Babi Yar (2016) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    33. ↑ Bernard-Henri Lévy, “From the Darkest Pages to the Living Light”, Tablet, 30 September 2016.
    34. ↑ Бабий Яр: пришло время покаяния. ИноСМИ (рос.). 20161007T1730. Процитовано 26 липня 2023.
    35. ↑ https://bernard-henri-levy.com/uk/photos/ukraine-bernard-henri-levy-rencontre-zelensky/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
    36. ↑ La veille de la dernière élection présidentielle ukrainienne, Bernard-Henri Lévy rencontre Zelensky (укр.), процитовано 26 липня 2023
    37. ↑ Мої дві години з Володимиром Зеленським. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    38. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/will-the-real-volodymyr-zelensky-please-stand-up. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    39. ↑ а б Путешествие к центру земли. Репортаж французского философа Бернара-Анри Леви с линии разграничения на Донбассе. nv.ua (рос.). Процитовано 26 липня 2023.
    40. ↑ Французький письменник Бернар-Анрі Леві відвідав КПВВ на Донбасі. www.ukrinform.ua (укр.). 28 січня 2020. Процитовано 26 липня 2023.
    41. ↑ « Volodymyr Zelensky peut gagner » : le président ukrainien raconté par Bernard-Henri Lévy. lejdd.fr (фр.). 26 лютого 2022. Процитовано 26 липня 2023.
    42. ↑ Lévy, Bernard-Henri (1 березня 2022). BHL – Zelensky ou Poutine, telle est désormais la question. Le Point (фр.). Процитовано 26 липня 2023.
    43. ↑ а б в Bernard-Henri Lévy - Adresse, lors du meeting de soutien à la résistance ukrainienne (5 mars 2022) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    44. ↑ Bernard-Henri Lévy - LCI : Guerre en Ukraine : la grandeur de Zelensky (5 mars 2022) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    45. ↑ Olena Zelenska Foundation. zelenskafoundation.org. Процитовано 26 липня 2023.
    46. ↑ Отже, Путін наважився. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    47. ↑ Зеленський може перемогти. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    48. ↑ а б SOS Ukraine : Meeting de solidarité avec les résistants de Kiev (1 mars 2022) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    49. ↑ Фотозвіт Yann Revol.
    50. ↑ Lévy, Bernard-Henri (27 січня 2023). Opinion | Ukraine Belongs in NATO. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 26 липня 2023.
    51. ↑ Lévy, Bernard-Henri (4 травня 2023). Opinion | A New Masada Is Born in the Ukraine War. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 26 липня 2023.
    52. ↑ Lévy, Bernard-Henri (21 травня 2023). Opinion | Put Ukraine on the U.N. Security Council. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 26 липня 2023.
    53. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/ukraines-hero-president-z. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    54. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/ukraine-and-the-jews. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    55. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/homage-to-borodyanka. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    56. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/news/articles/ukraine-will-win-bernard-henri-levy. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    57. ↑ Perché l'Ucraina deve vincere la guerra. la Repubblica (італ.). 1 квітня 2022. Процитовано 26 липня 2023.
    58. ↑ La lingua del nemico. la Repubblica (італ.). 2 червня 2022. Процитовано 26 липня 2023.
    59. ↑ https://www.parismatch.com/Actu/International/BHL-a-Odessa-why-Putin-targets-the-legendary-city-1795705. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    60. ↑ а б https://www.parismatch.com/Actu/International/Bernard-Henry-Levy-au-coeur-de-l-Ukraine-resistante-et-martyre-1802799. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    61. ↑ https://www.parismatch.com/actu/international/withc-bhl-en-ukraine-request-hour-216501. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    62. ↑ https://www.parismatch.com/actu/international/with-bernard-henri-levy-en-ukraine-portraits-of-men-and-women-in-lutte-217729. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    63. ↑ Молитва за Одесу. Місто, що завмерло в очікуванні. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    64. ↑ У серці нескореної України-мучениці. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    65. ↑ Корабель для Маріуполя. Відверта розмова з офіцером Азову — Іллею Самойленком. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    66. ↑ Трейлер фільму Бернара-Анрі Леві «Чому Україна?» (укр.), процитовано 26 липня 2023
    67. ↑ «Чому Україна?»: У Парижі відбулась прем’єра документального фільму про війну в Україні. womo.ua (рос.). Процитовано 26 липня 2023.
    68. ↑ Бернар-Анрі Леві — біографія, фото, новини, публікації / NV. nv.ua. Процитовано 26 липня 2023.
    69. ↑ Перший показ в ООН. Стала відома дата прем'єри фільму Бернара-Анрі Леві про Україну та її спротив російській агресії. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    70. ↑ Французький філософ та драматург Бернар-Анрі Леві: "Україна виграє цю війну тому, що її суспільство має мораль і має душу" | БукІнфо. bukinfo.com.ua (укр.). 23 жовтня 2022. Процитовано 26 липня 2023.
    71. ↑ Lévy, Bernard-Henri (27 жовтня 2022). BHL – Viva la Muerte, version Poutine. Le Point (фр.). Процитовано 26 липня 2023.
    72. ↑ Руйнування Каховської ГЕС – техногенна, екологічна і соціальна катастрофа. nubip.edu.ua. Процитовано 26 липня 2023.
    73. ↑ Україна переможе. Що я побачив у Харкові, Бахмуті, Запоріжжі та Миколаєві. nv.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    74. ↑ а б Прем'єра фільму Бернара-Анрі Леві «Слава Україні!» відбулася в Києві. www.ukrinform.ua (укр.). 27 лютого 2023. Процитовано 26 липня 2023.
    75. ↑ https://www.tabletmag.com/sections/arts-letters/articles/bhl-bernard-henri-levy-ukraine-film-premier-graphic. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    76. ↑ “Я зняв фільм проти втоми від України у світі” – Бернар-Анрі Леві. Українська правда _Життя. Процитовано 26 липня 2023.
    77. ↑ Бернаром-Анрі Леві - подробиці У Києві презентували документальний фільм "Слава Україні" (26/02/23) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    78. ↑ TCH Бернар-Анрі Леві презентував у Києві фільм «Слава Україні». (27 лютого 2023) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    79. ↑ https://mkip.gov.ua/news/8682.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    80. ↑ Фотозвіт Ярослава Прокопенка.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
    81. ↑ “Слава Україні” — Бернар-Анрі Леві показав новий фільм у США (укр.), процитовано 26 липня 2023
    82. ↑ Roxborough, Scott (4 квітня 2023). Cohen Media Group Takes Ukraine Doc From Bernard-Henri Lévy for U.S. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 26 липня 2023.
    83. ↑ Bernard-Henri Lévy - Screening of "Slava Ukraini" at the United Nations (May 4, 2023) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    84. ↑ https://www.latimes.com/people/robert-abele (5 травня 2023). Review: Bernard-Henri Lévy shows the fight for survival from the trenches in 'Slava Ukraini'. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 26 липня 2023.
    85. ↑ Kenigsberg, Ben (4 травня 2023). ‘Slava Ukraini’ Review: Tour of a War-Torn Nation. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 липня 2023.
    86. ↑ B1% D0%B5рнаранрі-леві-предста% D0% B2% D0% B8%D0% B2-у-в%D0% D0% D1%80шаві-% D1% 84іль D0% BC- % C2%AB % D1% D0% D0% D0% BB % D0% BB % D0% B2% D0% D0% B0% D0% D0% BA%D1% D0% BA % D0% D0% D0% D0% Бернар-Анрі Леві представив у Варшаві фільм «Слава Україні!».{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
    87. ↑ https://twitter.com/BHL/status/1664235485630283776?t=D6fptqfw2HtgFoiHHMzhpQ&s=19. Twitter (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    88. ↑ https://twitter.com/NathalieLoiseau/status/1664031720847417350?t=vjBtl-5j7fs-q-iP9ks0LA&s=19. Twitter (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    89. ↑ https://twitter.com/BHL/status/1664571138368757763?t=dDU8XY-Y6xVsV7R6U-y99Q&s=19. Twitter (укр.). Процитовано 26 липня 2023.
    90. ↑ Bernard-Henri Lévy - BFMTV : guerre en Ukraine : Zelensky, Prigojine & Poutine (24 juin 2023) (укр.), процитовано 26 липня 2023
    91. ↑ “Героям Слава” — новий фільм Бернара-Анрі Леві про Україну (укр.), процитовано 16 грудня 2023
    92. ↑ Режисер Бернар-Анрі Леві відвідав позиції бригади НГУ «Хартія». Букви.
    93. ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
    94. ↑ Prix Livres et Droits de l'Homme de la Ville de Nancy. Процитовано 8/6/2010.
    95. ↑ Prix Saint-Simon. Процитовано 8/6/2010.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бернар-Анрі Леві
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бернар-Анрі_Леві&oldid=43522324