Бернгард Шлінк
| Бернгард Шлінк | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Bernhard Schlink | ||||
 Бернхард Шлінк в Боудін-коледж, 2018 рік | ||||
| Народився | 6 липня 1944 (80 років) Білефельд,  Німеччина | |||
| Країна | Німеччина | |||
| Діяльність | юрист, письменник | |||
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Вільний університет Берліна, Kurfürst-Friedrich-Gymnasium (Heidelberg)d і Фрайбурзький університет | |||
| Заклад | Франкфуртський університет, Боннський університет, HU Berlin і Benjamin N. Cardozo School of Lawd | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | 1988 — сьогодення | |||
| Напрямок | сучасна література | |||
| Magnum opus | Q123856863? | |||
| Членство | PEN Centre Germanyd | |||
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини[1] | |||
| Батько | Edmund Schlinkd | |||
| Родичі | Basilea Schlinkd і Klaus Engelhardtd | |||
| Брати, сестри | Wilhelm Schlinkd | |||
| Премії | Prix Laure Bataillon (1997), Hans-Fallada-Preis (1998), WELT-Literaturpreis (1999). | |||
| Сайт: schlink.rewi.hu-berlin.de | ||||
|
| ||||
 Бернгард Шлінк у Вікісховищі | ||||
Бернгард Шлінк (нім. Bernhard Schlink нар. 6 липня 1944, Білефельд, Німеччина) — німецький письменник, правник.
Народився в сім'ї професора теології Едмунда Шлінка; батько - німець за націоналістю, мати - швейцарка, обоє були теологами. Бернгард був наймолодшим з чотирьох дітей у сім'ї. Дитячі роки та юність Бернгарда пройшли в Гайдельберзі, куди переїхала його родина після війни.
До переїзду у Гайдельберг родина жила на півночі Німеччини, де Едмунд Шлінк був пастором, оскільки гестапо заборонило йому займатися викладацькою діяльністю через приналежність до опозиційної нацистському режиму Конфесіональної церкви [2].
Закінчивши класичну гімназію, Бернгард вступив до університету на юридичний факультет, пізніше перевівся до берлінського Вільного університету. З початку 1980-х років Шлінк пробує себе в різних професіях. Працюючи викладачем юриспруденції в Каліфорнії, використовує вільний час для вивчення спеціальності терапевта-масажиста. Повернувшись до Німчеччини, починає займаться ювелірним мистецтвом. Захистивши кандидатську, а потім докторську дисертації, у 1982 році отримав посаду професора Боннського університету, де він займався конституційним правом. З 1988 року виконує обов'язки судді в конституційному суді землі Північний Рейн — Вестфалія. З 1990 року викладав конституційне право та філософію права у Гумбольдтському університеті Берліна. У 2006 році залишив свою посаду.
Наприкінці вісімдесятих років починаються його перші літературні проби. Його кар'єра письменника розпочалася з трилогії детективних романів про приватного детектива Гебгарда Зельба (перший написаний у співартовстві з Вальтером Поппом). У всіх трьох книгах головний герой зіштовхується з подіями, які певним чином пов'язані з невизначеним минулим, що визначає й теперішній злочин. «Право-вина-майбутнє» — під таким заголовком у 1988 році Шлінк опублікував своє перше публіцистичне есе. Такий поворот у його біографії виглядає досить неординарно: солідний професор, експерт з публічного права раптом звертається до «розважального» жанру. Проте за один з детективів, а саме «Гордіїв вузол» («Die gordische Schleife»), Шлінк у 1989 році отримав премію Glauser — найпрестижнішу німецьку літературну премію у кримінальному жанрі.
У 1995 году Шлінк опублікував роман «Читець» (Der Vorleser), який став бестселлером у Німеччині та США і був перекладений 39 мовами. Це був перший німецький твір, який зайняв провідне місце у списку бестселерів Нью-Йорк Таймс. Головна тема твору — внутрішній конфлікт «другого покоління» по війні, яке розривається між бажанням з'ясувати витоки злочинів, скоєних поколінням батьків, і прагненням засудити ці злочини.
Наразі Бернгард Шлінк живе на два міста (Нью-Йорк і Берлін) і займається письменницьким ремеслом. У нього є американський партнер і дорослий син від розірваного шлюбу.
Бернгард Шлінк став першим західнонімецьким професором права, який уже у 1990 році почав викладати у східноберлінському університеті імені братів Гумбольдтів.
Бернгард Шлінк — єдиний німецький письменник, популярність якого в Європі та США порівняна з феноменальним успіхом Патріка Зюскінда.
Книгу Шлінка «Читець» критики порівнювали з такими творами як «Самітники Альтони» Сартра та «Більярд о пів на десяту» Белля.
- Правосуддя Зельба (1987) – разом з Вальтером Поппом
- Гордієв вузол (1988)
- есе "Право — Вина — Майбутнє" (1988)
- Обман Зельба (1992)
- Читець (1995) - перекладений українською
- Любовні втечі. Оповідання (2000)
- Вбивство Зельба (2001)
- Повернення (2006)
- Вікенд (2008)
- Літні обмани. Оповідання (2010)
- Роздуми про письменництво. Хайдельберзькі лекції з поетики. Есей (2011)
- Жінка на сходах (2014)
- Ольга (2018) - перекладений українською
- Прощальні кольори. історії (2020)
- Внучка (2021)
- Пізнє життя (2023)
- 1991 Смерть прийшла як друг (Der Tod kam als Freund) – за кримінальним романом Правосуддя Зельба, ZDF
- 2008 Читець (The Reader) — прем'єра фільму відбулася 10 грудня 2008 року. Режисером картини став Стівен Долдрі. Головні ролі виконали Рейф Файнс та Кейт Уінслет. У 2009 році фільм був номінований у 4 категоріях премії Оскар і здобув одну нагороду у категорії «Найкраща актриса».
- 2008 Інший чоловік (The Other Man) — фільм вийшов на екран 7 вересня 2008 року. Режисером картини виступив Річард Ейр. Головні ролі у фільмі зіграли Ліам Нісон, Антоніо Бандерас та Лора Лінні.
- 2013 Вікенд (The Weekend)
- Бернгард Шлінк. Читець. Переклад з німецької: Петро Таращук. Київ: "Основи", 2005. 197 стор. ISBN 966-500-194-9
- * (передрук) Бернгард Шлінк. Читець. Переклад з німецької: Петро Таращук. Харків: "Фоліо", 2016. 203 стор. ISBN 978-966-03-7631-1
- Бернгард Шлінк. Ольга. Переклад з німецької: Єлени Даскал. Харків: " Клуб Сімейного Дозвілля ", 2019. 192 стор. ISBN 978-617-12-4984-4
- Бернгард Шлінк на сайті The Electronic Literary Database (ELDb) (англ.)
- Бернгард Шлінк на сайті Світ книги [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ https://www.tagesspiegel.de/politik/autor-und-spd-mitglied-bernhard-schlink-ich-erlebe-die-spd-als-einfallslos-mutlos-kraftlos/20921386.html
- ↑ Хлебников Б. Автопортрет второго поколения. Послесловие переводчика // Шлинк, Бернхард (2010). Хлебников, Б. (ред.). Чтец (рос.). СПб: Азбука-классика. с. 200—222 ISBN 978-5-9985-0116-6
- Народились 6 липня
- Народились 1944
- Випускники Гайдельберзького університету
- Випускники Вільного університету Берліна
- Випускники Фрайбурзького університету
- Науковці Франкфуртського університету
- Науковці Боннського університету
- Науковці Берлінського університету
- Члени Соціал-демократичної партії Німеччини
- Німецькі правники
- Автори детективної прози Німеччини
- Уродженці Північного Рейну-Вестфалії
- Уродженці Білефельда
- Офіцери ордена «За заслуги перед ФРН»
- Викладачі Дармштадтського технічного університету
- Німецькі експатріанти в США