Перейти до вмісту

Бершадський район

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бершадський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Вінницька область Вінницька область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УСРР),
Україна Україна
Область: Вінницька область Вінницька область
Код КОАТУУ: 0520400000
Утворений: 1920
Ліквідований: 17 липня 2020[1]
Населення: ▼ 58 449 (01.01.2018)
Площа: 1285.8 км²
Густота: 45,46 осіб/км²
Тел. код: +380-4352
Поштові індекси: 24400—24473
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Бершадь
Міські ради: 1
Сільські ради: 28
Міста: 1
Селища: 4
Села: 40
Районна влада
Вебсторінка: Бершадська РДА
Бершадська райрада
Адреса: 24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 24
Мапа
Мапа

Бершадський район у Вікісховищі

Бе́ршадський район — колишній район[2] Вінницької області в Україні, з жовтня 2020 року ця територія входить у Гайсинський район. Населення — 58449. Адміністративний центр — місто Бершадь.

Географія

[ред. | ред. код]
Теплицький район Черкаська область
(Уманський район)
Тростянецький район Кіровоградська область
(Гайворонський район)
Чечельницький район Одеська область
(Балтський район)

Розміщений у межах лісостепової зони на південному сході Вінницької області, на Придніпровській і Подільській височинах, природною межею яких є річка Південний Буг, що ділить район навпіл. Районний центр місто Бершадь. Район межує із трьома сусідніми районами Вінницької області: Тростянецьким, Теплицьким, Чечельницьким, а також із Савранським районом Одеської, Гайворонським районом Кіровоградської та Уманським районом Черкаської областей.

Головні річки: Південний Буг, з притоками Дохна, Берладинка, Удич.

Історія

[ред. | ред. код]

Як свідчать археологічні дані, люди в цих місцях жили дуже давно. Це підтверджують кургани епохи бронзи, поселення передскіфського часу, черняхівської культури.

Ще у 4-3 ст. до н. е. на місці сучасного села Лісничого існувало місто Копистирин.

Територія, де зараз розміщений Бершадський район, до 14 ст. перебувала під монголо-татарською владою, згодом — у складі Брацлавського воєводства Литовської держави, а з 1569 р. це землі Речі Посполитої. Після Андрусівського миру ці землі відійшли до Польщі, а з 1672р — вони під владою турків, які зруйнували місто і навколишні села.

Жителів району не обійшли стороною і події 1905—1907рр, 1917р, Громадянської війни, голодоморів та колективізації, призвівши до багатотисячних людських жертв. Під час Громадянської війни влада переходила з рук в руки — німців, денікінців, військ Петлюри, Директорії.

З середини 20х років почали створюватися сільськогосподарські артілі, товариства спільного обробітку землі, колгоспи. 27 лютого 1932 року було утворено Вінницьку область, до якої ввійшли 69 районів, у тому числі Бершадський і Джулинський.

Під час найстрашнішого Другого голодомору 1932—1933 рр. кількість загиблих вважається рівною 18186 чоловік. Але цифра точно применшена, оскільки спухлих від голоду людей ніхто не рахував, а збирали підводами і скидали в ями за селами.

У середині XX століття розпочалось криваве побоїще — Друга світова війна. Немало молодих людей було направлено на штурм Фінляндії тощо. 29 липня 1941 року район було окуповано німецько-румунськими військами й поділено на дві частини. На фронтах воювало понад 17 тис. бершадців, майже 10 тис. з них загинули.

14 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили район від німецьких загарбників. Було встановлено радянську владу, фактично війна не припинялася, хоча формально запанував мир: через два роки по війні — знову в районі голод. У 1947 році в районі померло від голоду близько 2 тис. чоловік.

Бершадський район за післявоєнні роки став одним із провідних в області і в країні з вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Вікнинську та Червонянську сільради Бершадського району Вінницької області до складу Гайворонського району Кіровоградської області.[3]

У 1991 році 52112 громадян району (95 %) на Всеукраїнському референдумі проголосували за підтвердження акту проголошення незалежності України.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Бершадського району

Район поділяється на 1 міську раду і 28 сільських рад, що об'єднують 45 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Бершадь[4].

Економіка

[ред. | ред. код]

Нині у Бершадському районі — 12 промислових підприємств, 6 будівельних організацій, 2 автотранспортних підприємства, понад 300 магазинів, 41 заклад громадського харчування. Райвузол поштового зв'язку об'єднує 29 відділень, працює 29 АТС

Підприємницькою діяльністю займаються близько 2 тис. осіб.

Найбільшими промисловими підприємствами є: «Бершадський спиртовий завод», «Бершадьмолоко», «Бершадський пивокомбінат», «Бершадський електротехнічний завод» «Бершадське районне підприємство „Агромаш“». У селі Війтівці розташований потужний птахокомбінат «Бершадський»

Характерними для району є нерудні корисні копалини. Є достатні запаси граніту, глини, кварцових пісків, каоліну.

Транспорт

[ред. | ред. код]

На станції Рудниця можна зробити пересадку на поїзди та електрички Одеського, Львівського, Київського напрямків. Колись у районі була дуже густа мережа під'їзних вузькоколійок до цукрових заводів.

Населення

[ред. | ред. код]

Загальна чисельність населення Бершадського району становить понад 58 тис. чоловік, в тому числі міського 12 тис. 97 % населення району — українці. Населених пунктів 45. Сільських рад — 28, міська рада — 1.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 31 938 6198 3858 9413 8166 4162 141
Жінки 39 365 6038 4243 9472 9919 8955 738


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 68897 96,62 %
росіяни 1842 2,58 %
молдовани 142 0,20 %
євреї 83 0,12 %
білоруси 73 0,10 %
інші 273 0,38 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 69292 97,17 %
російська 1767 2,48 %
молдовська 82 0,11 %
вірменська 49 0,07 %
білоруська 29 0,04 %
інші 91 0,13 %

Політика

[ред. | ред. код]

Влада

[ред. | ред. код]

Голови РДА

  • Шульц Світлана Леонідівна
  • Снігур Олександр Федорович
  • Бурлака Михайло Григорович
  • Стефанцов Іван Васильович

Голови ради: Бурлака Михайло Григорович

Грабчак Микола Петрович

Вибори

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бершадського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 69,62 % (проголосували 34 573 із 49 658 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,08 % (21 463 виборців); Юлія Тимошенко — 18,10 % (6 256 виборців), Олег Ляшко — 7,94 % (2 744 виборців), Анатолій Гриценко — 5,32 % (1 838 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,77 %.[7]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У районі 40 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічна та дитяча музична школи. Працюють станції юних техніків і юних натуралістів, будинок дитячої творчості, дитячо-юнацька спортивна школа. З 1967 року працює медичне училище — навчальний заклад І рівня акредитації.

Крім центральної районної лікарні та поліклініки, є 7 дільничних лікарень, 6 лікарняних амбулаторій, 3 амбулаторії сімейної медицини, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.

Культурні потреби населення забезпечують 44 заклади культури клубного типу, 40 бібліотек, районний краєзнавчий музей, музей історії с. Баланівка, музей культури села і галерея художника Прокопа Колісника в Поташні.

Діє понад 30 релігійних споруд.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Персоналії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
  3. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
  4. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Липовецького району [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Вінницька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення, Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. [Архівовано 2020-11-23 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Вінницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік, Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 24 серпня 2017. [Архівовано 2021-05-16 у Wayback Machine.]
  7. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Бершадський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.139-168

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бершадський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бершадський_район&oldid=44141357