Бескид Микола

Микола Бески́д
словац. Nikolaj Beskyd
Народився	29 червня 1883(1883-06-29) с. Леґнава, Сх. Словаччина
Помер	11 грудня 1947(1947-12-11) (64 роки) Кошиці, Чехословаччина
Країна	Чехословаччина
Діяльність	історик, священик, публіцист, громадсько-культурний діяч
Галузь	богослів'я, публіцистика, історія, літературознавство, культура і освіта
Alma mater	Будапештський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Знання мов	українська
Конфесія	католицька церква
Батько	Олександр Бескид
Родичі	Антон Бескид, стрийко

Микола Бески́д (словац. Nikolaj Beskyd, нар. 29 червня 1883, с. Леґнава, Сх. Словаччина — пом. 11 грудня 1947, Кошиці, там само) — історик, священик, публіцист, громадсько-культурний діяч у Словаччині.

Життєпис

Народився 29 червня 1883 року. Його батько, Олександр Бескид (1854—1923), був сільським священиком місцевої греко-католицької церкви. Мав трьох молодших: Олександра (1887), Євгена (1890) і Корнеля (1892).

Після закінчення початкової школи навчався з 1892 в Королівській католицькій гімназії в Пряшеві, яку успішно закінчив у 1900 році. Єпископ Ян Валій відправив його як обдарованого студента вчитися на факультеті теології в Будапешті. Як молодий богослов є повноправним членом Угорської спілки істориків на основі опублікованої робота «Історія абатства в Тапольці» (1903). Після богословських досліджень, він вирішив прийняти целібат і був висвячений на священика 14 квітня 1907 в Пряшеві.

Після висвячення залишається в Пряшеві. У 1908 році призначений розпорядником єпископської адміністрації. У 1911 році він здобув докторський ступінь з філософії в університеті міста Клуж в Румунії.

У 1920 році почав випускати в Пряшеві газету «Голос Руської нації», брав участь у створенні Руської народної ради і активно працював у Спілці Олександра Духновича в Ужгороді, де він був головою видавничої секції. Різко критикував чехословацький уряд за невиконання обіцянки про автономний статус Підкарпатської Русі. Його стрийко, Антон Бескид був у 1923—1933 губернатором Підкарпатської Русі.

У 1923 році переїжджає з Пряшева до Леґнави, де служить священиком. В 1927 році іде у відставку, залишається жити в Леґнаві і зосереджується на написанні історичних праць.

Праці

Опублікував роботи «Карпатська Русь» (1920), згодом «Карпаторуська правда» (1932)

Автор книжок «Ю. А. Ставровський-Попрадов» (1928), «О. В. Духнович» (1930), «Кирилиця і глаголиця» (1930), «Історія Пряшівської єпархії» (1933) та інших. Під його редакцією вийшла збірка поезій Ю. Ставровського (1928), підготовлена до друку збірка поезій О. Духновича.

Був автором багатьох статей з історії, літератури, мовознавства. Його праці мали помітне значення в справі опрацювання й більш глибокого вивчення історії та культури українців південних схилів Карпат. Писав переважно язичієм, у поглядах на історію українського населення Карпат дотримувався москвофільської орієнтації.

Див. також

• Список діячів науки і культури Лемківщини

Література

• Енциклопедичний словник Лемківщини / укл. І. Красовський, І. Челак. — Львів : Астролябія, 2013. — 751 с. : іл. — ISBN 978-617-664-028-8.
• Довідник «Діячі науки і культури Лемківщини». — Львів, 2000. 124 с.
• Николай Бескидъ на благо Русинів. Ужгород. Выдавателство В. Падяка, 2005.
• ПОП, И.: Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород. 2006.
• КОВАЧ, Ф.: Краєзнавчий словник Русинів-Українців Пряшівщина. Пряшів. СРУС, 1999.
• MAGOCSI, P.R. — POP, I.: Encyklopedia of Rusyn history and culture. Toronto. University of Toronto, 2002.
• POP, I.: Podkarpatská Rus osobnosti její historie, vědy a kultury. Praha. Nakladatelství Libri, 2008.

Посилання

• Діячі науки і культури Лемківщини [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.]