Бетті Вільямс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бетті Вільямс
англ. Betty Williams
Народилася22 травня 1943(1943-05-22)[2][3][…]
Белфаст, Північна Ірландія, Велика Британія[5]
Померла17 березня 2020(2020-03-17)[1] (76 років)
Белфаст, Північна Ірландія, Велика Британія
Країна Велика Британія
Діяльністьантивоєнна активістка
Alma materSt Dominic's Grammar School for Girlsd
Знання мованглійська
ЗакладУніверситет Nova Southeasternd і Sam Houston State Universityd
ЧленствоNobel Women's Initiatived[6]
Конфесіякатолицтво
У шлюбі зRalph Williamsd і James Perkinsd
Нагороди
IMDbID 1752915

Бетті Вільямс (англ. Betty Williams; 22 травня 1943, Белфаст — 17 березня 2020, там само) — лауреат Нобелівської премії миру 1976 року спільно з Мейрид Корріган.

Перші роки життя

[ред. | ред. код]

Бетті Вільямс народилася в сім'ї, де батьки належали до різних конфесій, батько був протестантом, а мати католичкою. Вона виросла з терпеливим ставленням до релігії та прагненням до захисту мирних людей. На початку 1970-х років вона почала брати участь у заходах проти насилля, які очолював протестантський священик.

Нобелівська премія

[ред. | ред. код]

У 1976 році в ході інциденту між британськими військами і активістом Ірландської республіканської армії в Белфасті вбито троє невинних дітей. Вона разом з родичкою загиблих дітей Мейрід Корріган по телебаченню закликала всіх жінок, незалежно від їхнього віросповідання, виступити з засудженням терору в Північній Ірландії. Була проведена мирна жіноча демонстрація, після якої вони заснували «Північно-Ірландський мирний рух» (пізніше перейменований в «Товариство мирних людей» — Community of Peace People). Діяльність організації сприяла мирному врегулюванню кривавого конфлікту в Північній Ірландії. До складу місцевих груп входили колишні противники, які проводили заходи, що сприяли зміцненню довіри. Їх метою був початок мирного процесу знизу.

У цьому ж році засновниці отримали премію миру «в знак визнання заслуг у справі миру».

Діяльність після отримання премії

[ред. | ред. код]

Після отримання премії Бетті Вільямс продовжила громадську діяльність. Разом з Мейрид Корріган відвідала понад 25 країн, у яких провела зустрічі з багатьма політичними і релігійними лідерами.

У 1997 році відвідала Чечню після закінчення Першої чеченської війни для допомоги дітям. У 2013 році разом з іншими нобелівськими лауреатами звернулася до президента Росії Путіна на захист активістів Грінпісу, заарештованих у справі Arctic Sunrise[7]

У 1982 році з сім'єю перебралася до США, де зайнялася викладацькою діяльністю. Проживала в Гантсвілі (Техас). Отримала ряд нагород, стала професором політичних наук та історії в університеті Сем Х'юстон[en] (Гантсвіль), а також почесним доктором права Єльського університету.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б E' morta Betty Williams, premio Nobel e ideatrice della Città della Pace
  2. SNAC — 2010.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. FemBio database
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #136901492 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. https://nobelwomensinitiative.org/laureate/
  7. Путін відповів нобелівським лауреатам, які заступилися за активістів «Грінпіс»: Ви звернулися не за адресою. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 25 листопада 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]