Бея Кльойтерс-Альберс
| Бея Кльойтерс-Альберс | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нід. Beja Kluiters-Albers | ||||||||
.jpg) | ||||||||
| Ім'я при народженні | нід. Elisabeth Johanna Francisca Maria Albers[1] | |||||||
| Прізвисько | Beja | |||||||
| Народилася | 26 липня 1951 (73 роки) Гаага, Нідерланди | |||||||
| Країна |  Нідерланди | |||||||
| Місце проживання | Влардінген | |||||||
| Галузь | Гуманітарна допомога і міжнародна співпраця | |||||||
| Посада | голова | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
Бея Кльойтерс-Альберс (також Бея Кляйтерс-Альберс, нід. Beja Kluiters-Albers (нід. вимова: [ˈbeja ˈklœy̯tərs ˈɑlbərs]), повне ім'я нід. Elisabeth Johanna Francisca Maria Kluiters-Albers; 26 липня 1951) — нідерландська гуманітарна діячка, засновник і керівник фонду «Супутник», який відправляє гуманітарну допомогу в Україну.
Народилася в 1951 році і виросла в Гаазі, зараз Бея Кльойтерс-Альберс мешкає у Влардінгені.
З моменту заснування у 1993 році пані Бея Кльойтерс-Альберс очолює фонд «Супутник», демонструючи тверду прихильність до допомоги вразливим верствам населення в Україні.
Натхненна історіями своєї української свекрухи, яка приїхала до Нідерландів після того, як була остарбайтером під час Другої світової війни, пані Кльойтерс-Альберс присвятила себе місії співчуття та стійкості, позитивно впливаючи на життя багатьох людей в Україні, які цього потребують.[2][3]
Вона була спостерігачем від ОБСЄ на повторному ІІ турі президентських виборів в Україні 2004 році.[4]
У 2016 році Кльойтерс зайняла активну проукраїнську позицію під час консультативного референдуму щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною.[5]
Наразі Бея обіймає посаду координатора з гуманітарних питань нідерландської фундації «Open Door Ukraine» (ODU). Після неспровокованого вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ODU примножив свою гуманітарну діяльність та діяльність з ранньої реконструкції, щоб прийти на допомогу постраждалому українському народу та усунути шкоду, завдану війною.[6]
- Член ордену Оранських-Нассау (29 квітня 2003) — як член правління Фонду «Платформа співробітництва Нідерланди-Україна»[7]
- Відзнака міста Влардінген «Значок міста» (26 лютого 2005) за особливу прихильність до асоціативного життя міста, з нагоди Дня України у Влардінгені[8]
- Орден княгині Ольги III ступеня (6 червня 2006) — за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-нідерландських відносин, активну гуманітарну і благодійницьку діяльність[9][10]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (2016)[11]
- Відзнака «За благодійність» від БОБФ "Місія добра України" (14 серпня 2017)[12]
- Нагрудний знак «Знак пошани» (19 серпня 2019) — за вагомий особистий вклад в організацію та надання допомоги особовому складу військових частин і підрозділів Збройних Сил України, підтримання бойового духу захисників державного суверенітету та територіальної цілісності України та з нагоди Дня незалежності України[13][14]
- Орден святого Пантелеймона (27 липня 2024) — за вагомий внесок в боротьбі українського народу за свободу та незалежність[15]
- Білий хрест "HONOR ET GLORIA" від Національної гвардії України (23 серпня 2024)[16]
- ↑ https://dsns.gov.ua/news/ostanni-novini/90667
- ↑ Віталій Корж (23 вересня 2008). Тут будується майбутнє країни. golos.com.ua. Голос України. Архів оригіналу за 9 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ A Dutch woman with Ukraine in her heart: volunteering is like a warm blanket [Нідерландка з Україною в серці: волонтерство - як тепла ковдра]. ukrinform.net (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 18 червня 2024.
- ↑ Постанова Центральної виборчої комісії від 16 грудня 2004 року № 1313 «Про реєстрацію офіційних спостерігачів на повторному голосуванні 26 грудня 2004 року на виборах Президента України від Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Українсько-Польського форуму, Світового Конгресу Українців, Українського Конгресового Комітету Америки, міжнародної організації Freedom House, Національного Демократичного Інституту, Латвійської Республіки та Республіки Польщі»
- ↑ Юрі Вендік (5 квітня 2016). Україна як випадкова жертва голландської демократії. bbc.com. Російська служба Бі-бі-сі. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Wie zijn wij. opendoorukraine.nl (нід.). Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Zuid-Holland (нід.). nrc.nl. 29 квітня 2003. Архів оригіналу за 8 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Papeveld-Horst, Marianne van (2006). Kroniek van Vlaardingen 2005 [Хроніка Влардінгена 2005] (PDF). Historisch Jaarboek Vlaardingen (нід.). 30: 110. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2022. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 6 червня 2006 року № 482/2006 «Про нагородження Б. Кляйтерс-Альберс орденом княгині Ольги»
- ↑ Kluiters krijgt Oekraïense onderscheiding (нід.). rijnmond.nl. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Stichting Spoetnik - humanitaire hulp aan Oekraïne (28 лютого 2016). Vanmiddag ontving Beja Kluiters-Albers… (нід.). Facebook.com. Архів оригіналу за 1 червня 2024. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Відзнака «За благодійність»
- ↑ Наказ МОУ від 19 серпня 2019 року № 465
- ↑ В Офісі Президента обговорили ситуацію навколо отримання гуманітарної допомоги благодійними організаціями. president.gov.ua. Офіс Президента України. 26 лютого 2020. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Рішення Поважної Ради від 27 липня 2024. 27 липня 2024. Архів оригіналу за 31 липня 2024.
- ↑ Знак народної пошани для іноземців: волонтерів та людей доброї волі - Білий хрест "HONOR ET GLORIA"
